ОПРІЧ — ЕТИМОЛОГІЯ

о́прі́ч «крім; окремо, осторонь»

переконливої етимології не має;
р. опри́чь пов’язувалося з прок, про́чий (Преобр. I 654), з лат. prīvus (‹*prei-vos) «сам по собі, одинокий, особливий» (Фасмер III 146), з опри́шок «розбійник» (ЭСБМ 1, 134–135);
р. [опри́чь] «крім», [опричи́, опрочи́, опро́чь], бр. апрача́ «тс.», апро́ч «окремо», [апрыч] «крім», [апрі́ч] «крім, окремо», др. опрочь, опроче «крім, окремо», п. oprócz «крім», prócz «тс.», ст. oprócz «без; крім», ч. pryč «геть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

опрі́че
опрі́чний «окремий, особливий»
опрічник «чоловічий індивідуум»
опрічниця «жіночий індивідуум»
опро́ч
опро́че «тс.»
опро́чий «інший»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
апрача́ «тс.» білоруська
опрочь давньоруська
prīvus «сам по собі, одинокий, особливий» (‹*prei-vos)(Фасмер III 146) латинська
oprócz «крім»«тс.» польська
prócz «крім»«тс.» польська
опри́чь пов'язувалося з прок російська
опри́чь «крім» російська
опричи́ українська
опрочи́ українська
опро́чь українська
апро́ч «окремо» українська
апрыч «крім» українська
апрі́ч «крім, окремо» українська
опроче «крім, окремо» українська
pryč «геть» чеська
про́чий ?
опри́шок «розбійник» ?
oprócz «без; крім» ?

опри́шок «повстанець; [розбійник, злодій; бешкетник]» (іст.)

неясне;
може бути зіставлене з о́прі́ч «окремо, осторонь» як назва незалежного від пана чоловіка (теж не зовсім ясним) або з [о́приск] «скала, уламок», опри́скливий «нестриманий; дошкульний», пов’язаними з при́скати;
п. opryszek «розбійник, бандит, злодій» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

опри́шківство (іст.)
опри́шко «тс.»
опришкува́ти «бути опришком» (іст.)
опри́щина «час опришків» (опри́шчина)] Ж, Куз
Етимологічні відповідники

Слово Мова
opryszek «розбійник, бандит, злодій»укр.) польська
о́прі́ч «окремо, осторонь» ?
о́приск «скала, уламок» ?
опри́скливий «нестриманий; дошкульний» ?
при́скати ?

о́пруч «крім»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. oprócz «крім» відповідає укр. о́прі́ч (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
oprócz «крім» польська
о́прі́ч українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України