ОПОВЗИ — ЕТИМОЛОГІЯ
пі́взен «жердина, що закріплює солому на даху або скиртах»
очевидно, псл. *po(v)ǫz-ьnъ, -ina, утворене за допомогою префікса ро- від основи ǫz-, паралельної до (v)ęz- «в’язати»;
п. [pauzina] «півзина» (з укр.), pawąz «гніт для прив’язування сіна або снопів до воза», ч. pavuza, слц. pavúz «тс.», полаб. püvǫz, схв. паỳзница «дранка; планка; рейка», слн. povoz(a) «дрюк для закріплення снопів і под.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опівза́ти
«сісти верхи на коня»
опо́взена
опо́взень
о́повзи
опо́взняк
опуозняк
пи́взи
«кріплення для солом’яного даху, стогу з гілляк»
пи́взини
«зв’язані лозини на стозі сіна або соломи»
пизви́ни
«тс.»
пі́взень
«тс.»
пі́взи
«жердини, що закріплюють сіно на возі»
пі́взи́на
«тс.; пучок очерету, що в’яжеться для укріплення вздовж усього очеретяного тину»
пі́взинє
«перевесло на верху солом’яного даху»
пі́взи́ни
«дерев’яні підпори, на яких тримається стеля; жердини, що тримають солому на покрівлі»
пі́взи́нка
«перевесло для закріплення соломи на даху, скиртах»
пі́дбзинє
«тс.»
плю́зи́нє
«жердина для закріплення сіна»
по́
«дрюк, яким притискають снопи чи сіно на возі»
по́взина
«кроковка, перев’язані гілки для укріплення верха солом’яної покрівлі, стіжка»
по́взняк
при́взє
«тс.»
припі́взи́ти
«укріпити дрючками»
пу́зина
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| püvǫz | полабська |
| pauzina «півзина»«гніт для прив’язування сіна або снопів до воза» (з укр.), pawąz | польська |
| pawąz | польська |
| *po(v)ǫz-ьnъ | праслов’янська |
| паỳзница «дранка; планка; рейка» | сербохорватська |
| pavúz «тс.» | словацька |
| povoz(a) «дрюк для закріплення снопів і под.» | словенська |
| pavuza | чеська |
повзти́
псл. *рьl̥zti, *рьl̥zati, *pelzti, *pelzati «повзти, повзати», пов’язане чергуванням голосних з *polzъ «полоз»;
очевидно, споріднене з двн. folgēn «іти слідом», днн. folgon, дангл. folgian, fylgan, пгерм. *folg-, *fulg- «тс.», можливо, також кельт. *olg- «слід, іти слідом»;
іє. *реlg’h-/рolg’h-/рl̥g’h- «ковзати, повзти», співвідносне з *реlk῀-/polk῀- «повертати, обертати»;
р. ползти́, по́лзать, бр. паўзці́, по́ўзаць, др. пълзти «повзти, танути, розтоплюватися», пълзати «повзати», п. pełzać «тс.», ч. [plzký] «слизький», болг. пълзя́ «повзу», м. ползи «повзе», схв. пу́зити, пу̏зати, слн. роlzéti «повзати», plézati «дертися вгору, лізти, лазити», стсл. плъзати «повзати», плѣзати «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́повз
«зсув»
о́повзень
«тс.»
по́взало
«зсув»
по́взати
повза́ч
«пролаза, пройда; підлесник; підлабузник»
по́взко́м
«поповзом, повзучи»
повзу́н
«тс. Куз; той, хто повзає; деталь механізму, яка повзає»
повзуне́ць
«народний танець, у якому більшість па виконується на зігнутих ногах; па в танці»
повзунки́
«одяг для немовлят»
повзуно́к
«дитина, яка ще не вміє ходити; (тех.) повзун»
повзу́ха
«та, що повзає»
повзу́чий
повзу́щий
«повзучий»
по́повз
«рух або перехід, зроблений повзучи»
по́повза
«поповзом»
по́повзки
по́повзом
«тс.»
при́повзком
«підповзаючи»
спо́взнути
«сплинути, зникнути»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паўзці́ | білоруська |
| по́ўзаць | білоруська |
| пълзя́ «повзу» | болгарська |
| folgian | давньоанглійська |
| fylgan | давньоанглійська |
| folgēn «іти слідом» | давньоверхньонімецька |
| folgon | давньонижньонімецька |
| пълзти «повзти, танути, розтоплюватися» | давньоруська |
| пълзати «повзати» | давньоруська |
| *реlg'h-/рolg'h-/рl̥g'h- «ковзати, повзти» | індоєвропейська |
| *реlk῀-/polk῀- «повертати, обертати» | індоєвропейська |
| *olg- «слід, іти слідом» | кельтські |
| ползи «повзе» | македонська |
| pełzać «тс.» | польська |
| *folg- | прагерманська |
| *fulg- «тс.» | прагерманська |
| *р<SUP>ь</SUP>l̥zti | праслов’янська |
| *р<SUP>ь</SUP>l̥zati | праслов’янська |
| *pelzti | праслов’янська |
| *pelzati «повзти, повзати» | праслов’янська |
| *polzъ «полоз» | праслов’янська |
| ползти́ | російська |
| по́лзать | російська |
| пу́зити | сербохорватська |
| пу̏зати | сербохорватська |
| роlzéti «повзати»«дертися вгору, лізти, лазити» | словенська |
| plézati «повзати»«дертися вгору, лізти, лазити» | словенська |
| плъзати «повзати» | старослов’янська |
| плѣзати «тс.» | старослов’янська |
| plzký «слизький» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України