ОПЕРУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
опера́ція
запозичення з латинської мови;
лат. operatio «дія, вплив» пов’язане з оperāri «працювати, трудитися, діяти», похідним від opus (operis) «праця, труд»;
р. болг. опера́ция, бр. апера́цыя, п. operacja, ч. operace, слц. operácia, м. схв. опера́циjа, слн. operácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
операти́вка
операти́вний
операти́вник
опера́тор
опера́торна
операці́йна
операці́йний
операціоні́ст
оперува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| апера́цыя | білоруська |
| опера́ция | болгарська |
| operatio «дія, вплив» | латинська |
| опера́циjа | македонська |
| operacja | польська |
| опера́ция | російська |
| опера́циjа | сербохорватська |
| operácia | словацька |
| operácija | словенська |
| operace | чеська |
| оperāri «працювати, трудитися, діяти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України