ОПЕР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
опе́р «пахучка звичайна, Сlinopodium vulgare L. (Calamintha Clinopodium Moris)» (бот.)
неясне;
пи́ри́ця «метелик Papilio; Phalaena»
очевидно, пов’язане з основою пир, тією самою, що й у [пирга́ч] «кажан», нетопи́р «тс.» (пор. слц. [pirgacik] «вид метелика»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
опариця
опер
«тс.»
пири́чка
піриця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pirgacik | словацька |
| пир | українська |
| пирга́ч «кажан» | українська |
| нетопи́р «тс.» (пор. слц. [pirgacik] «вид метелика») | українська |
о́пера (вид музичного мистецтва)
запозичення з італійської мови;
іт. opera «тс.» походить від лат. opera «праця, твір», мн. від opus (род. в. operis), пов’язаного з ops (род. в. opis) «сила, влада, могутність, здоров’я, багатство», спорідненим з дінд. ápaḥ «робота», ā́pas- «тс.; релігійний акт», двн. uoben «починати роботу, практикувати», нвн. üben «практикувати»;
р. бр. болг. м. о́пера, п. ч. слц. opera, схв. о̏пера, слн. ópera;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́пера | білоруська |
| о́пера | болгарська |
| uoben «починати роботу, практикувати» | давньоверхньонімецька |
| ápaḥ «робота» | давньоіндійська |
| opera «тс.» | італійська |
| opera «праця, твір» | латинська |
| о́пера | македонська |
| üben «практикувати» | нововерхньонімецька |
| opera | польська |
| о́пера | російська |
| пера | сербохорватська |
| opera | словацька |
| ópera | словенська |
| opera | чеська |
| від opus (род. в. operis) | ? |
| opis «сила, влада, могутність, здоров’я, багатство» | ? |
| ā́pas- «тс.; релігійний акт» | ? |
пе́рти (уживається здебільшого з префіксами)
псл. *perti (з чергуванням реr-, por-, рьr-);
споріднене з лит. spìrti «підпирати», рãsparas «підпірка», лат. paries «стіна», двн. sparro «жердина», снн. sparre «тс.»;
іє. *(s)per- «кроква; жердина; спис»;
р. пере́ть, бр. пе́рці, др. перети, п. przeć, ч. zapřít «сховати», слц. zapriet’ «замкнути, заперти», вл. prěć so «опиратися», нл. prěś «тс.», болг. запи́рам «зу- пиняю, затримую; запираю», м. запира «зупиняє, затримує», схв. зàпрēти «заперти», слн. zapréti «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безприпо́рий
«який не має припору»
(про вола)
відпира́ти
заопирува́ти
«упертися, вчинити опір»
запе́ртя
«замкнене, таємне приміщення»
запі́р
за́пірка
запо́р
на́пі́р
«тиск, натиск; [маточина колеса]»
напі́рний
напо́ристий
неспе́ртий
«неспростовний»
обпира́ти
обпира́тися
опера́ч
«крісло»
опе́рти
опертя́
опи́ра́ло
«спинка (крісла), опертя»
опира́ти
опира́тися
о́пір
о́пір
«опираючись»
о́пірка
«опертя»
о́піром
о́пірці
«тс.»
опо́ра
перетися
«тиснутися, пхатися»
пи́рла
«підпора»
підпе́ртя́
підпира́ти
підпі́р
пі́дпі́рка
підпо́ра
підпо́рка
попі́р
«підтримка»
попо́ра
«тс.»
пре́пір
«частина шиї у вола, в яку впирається ярмо»
припиро́вище
«пристановище»
при́пі́р
«тс. Г; запор, замок; спокій, перепочинок; невідкладна потреба; крутий схил Нед»
припо́ра
«запор, замок»
припо́ристий
«(про вола) з добре виступаючою частиною шиї, в яку впирається ярмо; (про сани) з полозами, загнутими під прямим кутом»
пропирати
розпира́льний
розпира́ти
ро́зпір
ро́зпірка
розпірни́й
спір
«затори криги; запор; астма»
спор
«астма»
супо́ра
«підпірка»
узаперті́
упира́ти
упира́тися
упі́рка
«трикутний пліт для захисту плавучої валюшні від інших плотів»
упо́р
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́рці | білоруська |
| запи́рам «зу- пиняю, затримую; запираю» | болгарська |
| prěć so «опиратися» | верхньолужицька |
| sparro «жердина» | давньоверхньонімецька |
| перети | давньоруська |
| *(s)per- «кроква; жердина; спис» | індоєвропейська |
| paries «стіна» | латинська |
| spìrti «підпирати» | литовська |
| рãsparas «підпірка» | литовська |
| запира «зупиняє, затримує» | македонська |
| prěś «тс.» | нижньолужицька |
| przeć | польська |
| *perti (з чергуванням реr-, por-, рьr-) | праслов’янська |
| пере́ть | російська |
| зàпрēти «заперти» | сербохорватська |
| sparre «тс.» | середньонижньонімецька |
| zapriet' «замкнути, заперти» | словацька |
| zapréti «тс.» | словенська |
| zapřít «сховати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України