ОН — ЕТИМОЛОГІЯ

он «от; там; дивись; [якраз не]» (частка)

псл. ono (onъ) (присл.) «он там», пов’язане з onъ «той, він», ona «та», ono «те»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

во́ні «онде»
нон «он»
он- «тс.»«он»«тс.»«тс.»«там» (у сполученні із займенниками і прислівниками: [онто́й О, онто́т О, онту́т О]; -- р. вон , [он] , бр. [он, онь, вонь, вунь] , др. оно, п. [óno, on], ч. [óno], слц. [onô], слн. [on] , стсл. онъ(дє)
он-он
о́не «ось, он»
ононо́
онь «он там Л; аж-аж О; аж»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ono «он там» (onъ)(присл.) праслов’янська
onъ «той, він» ?
ona «та» ?
ono «те» ?

он (заст., назва літери о)

запозичення зі старослов’янської мови, в якій літера о називалась онъ, букв. «той», на відміну від ѡ «о мега», що вживалась у словах грецького походження;
др. онъ «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
онъ «тс.» давньоруська
онъ ?
ѡ «о мега» ?

а́нде «онде, там»

складний прислівник, що тлумачиться як результат злиття вказівної частки [*ан], співвідносної з он, і прислівника де (Німчук НЗ УжДУ 35, 45);
могло виникнути і внаслідок злиття частки а з прислівником онде;
Фонетичні та словотвірні варіанти

а́ндека «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*ан ?
он ?
де ?
а ?
онде ?

анта́м «он-он, он там»

могло виникнути і внаслідок злиття виразу а он там (пор. Sadn.– Aitz. VWb. I 4);
складний прислівник, що тлумачиться як результат злиття вказівної частки *ан, співвідносної з он, і прислівника там (Німчук НЗ УжДУ 35, 45);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
а он там (пор. Sadn.-- Aitz. VWb. I 4). ?
*ан ?
он ?
там ?

він

псл. оnъ, ona, ono «той, та, те; він, вона, воно», що утворилися шляхом злиття синонімічних індоєвропейських часток *о- (пор. укр. отой, такий-о́, он-о́, онде-о́, ось-о́, їй відповідає лат. ев e-nim) i *-n- (пор. укр. ген);
споріднені з лит. anàs/ans «той, [він]», дінд. ав. ana- «цей», вірм. -n «той», гр. ἔνη (ἡμέρα) «на третій день, післязавтра», ἐκεĩνος/ κεĩνος/κηνος «той, отой» (утворено шляхом нанизування кількох вказівних займенників *ἐ-κε-ένος), хет. eni-, anni«той», двн. ëner, нвн. jener «тс.», пор. також лат. enim «саме, так» (з e-nim);
р. он, она́, оно́, о́ный «той», бр. ён, яна́, яно́, др. онъ «він, той», она «вона, та», оно «воно, те», п. ч. слц. on, ona, ono, вл. wón, wona, wono, нл. won, wona, wono «воно, он те», болг. он, она́, оно́, м. он, она, оно, схв. ȍн/ȏн, òна, òно, слн. òn, óna, óno/onȏ, стсл. онъ, она, оно;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вна
вни
вона́
вони́
воно́
ові́н
ову́н
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ana- «цей» авестійська
ён білоруська
он болгарська
wón верхньолужицька
wona верхньолужицька
wono верхньолужицька
-n «той» вірменська
ἔνη «на третій день, післязавтра» (ἡμέρα) грецька
ëner давньоверхньонімецька
ana- «цей» давньоіндійська
онъ «він, той» давньоруська
enim «саме, так» (з e-nim) латинська
anàs/ans «той, [він]» литовська
он македонська
won «воно, он те» нижньолужицька
wona «воно, он те» нижньолужицька
wono «воно, он те» нижньолужицька
jener «тс.» нововерхньонімецька
on польська
ona польська
ono польська
оnъ праслов’янська
он російська
ȍн сербохорватська
on словацька
ona словацька
ono словацька
òn словенська
óna словенська
óno/onȏ словенська
онъ старослов’янська
она́ українська
оно́ українська
о́ный «той» українська
яна́ українська
яно́ українська
она «вона, та» українська
оно «воно, те» українська
она́ українська
оно́ українська
она українська
оно українська
òна українська
òно українська
она українська
оно українська
eni- хетська
on чеська
ona чеська
ono чеська
ona ?
ono «той, та, те; він, вона, воно» ?
о- (пор. укр. отой, такий-о́, он-о́, онде-о́, ось-о́, їй відповідає лат. ев e-nim)(пор. укр. ген) ?
κεĩνος/κηνος «той, отой» (утворено шляхом нанизування кількох вказівних займенників *ἐ-κε-ένος) ?
anni «той» ?
також ?

гайнок «туди, там»

п. [hajnok] «тс.» утворене з давнього вказівного прислівника haj «туди, там», спорідненого з ч. ст. aj «от», мор. [áj] «так», вл. haj «так», вказівного займенника ono «те», спорідненого з укр. он, він, та частки -k, тієї самої, що і в укр. [тут-ки, тепе́рки];
запозичення з польської мови;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
haj «так» верхньолужицька
áj «так» моравське
hajnok «тс.» польська
он українська
тут-ки українська
тепе́рки українська
aj «от» чеська
haj «туди, там» ?
aj «от» ?
ono «те» ?
він ?
-k ?

ген «он там (далеко)»

менш імовірна реконструкція праслов’янської форми як *еnо (Slawski І 414–415);
складне утворення з вказівної частки he займенникового походження, яка зберігається також у словах [гев] «тут,сюди», [геде́] «осьде», [гей] -«ніби», і займенникової основи n-, яка зберігається також у словах він, он, іно́;
псл. һеnъ, heno;
бр. гэ́на «он», п. hen «там, далеко», ч. [hen] «он там», слц. hen, heno «тс.», можливо, також р. [энчо] «он там», схв. ȅно «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гэ́на «он» білоруська
hen «там, далеко» польська
һеnъ праслов’янська
ȅно «тс.» сербохорватська
hen «тс.» словацька
heno «тс.» словацька
можливо українська
энчо «он там» українська
hen «он там» чеська
*еnо ?
гев «тут,сюди» ?
геде́ «осьде» ?
гей «ніби» ?
n- ?
він ?
он ?
іно́ ?
heno ?

о́нде «он, там, отам, ось там» (присл.)

в українській мові пізніше могло бути переосмислене як складне утворення з частки укр. он і прислівника де (‹ др. къде);
псл. onъde, onъdě, складне утворення із займенникової основи on- «той» і частки -de, що входить також до складу псл. kъde, inъde;
бр. [о́ньдзе], др. онъде, п. ст. і діал. ondzie, ч. слц. ст. onde, болг. м. схв. о́нде, слн. ôndi, стсл. онъдє;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ондего́
о́ндека
онде́лька
ондео́
о́ндечка
о́ндечки
о́ндєка
о́ндикаво «тс.»
ондо́
ондьо́
о́ньдо
Етимологічні відповідники

Слово Мова
о́ньдзе білоруська
о́нде болгарська
онъде давньоруська
о́нде македонська
ondzie польська
onъde праслов’янська
kъde праслов’янська
о́нде сербохорватська
onde словацька
ôndi словенська
онъдє старослов’янська
он (‹ др. къде) українська
де (‹ др. къде) українська
onde чеська
onъdě ?
on- «той» ?
-de ?
inъde ?
ondzie ?
onde ?

о́нє «ось»

очевидно, результат злиття виразу он є;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
он ?
є ?

о́ниж «аж»

результат злиття вказівної частки он, [оне] з часткою же (ж);
паралельне до аж, ані́ж;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
он ?
оне (ж) ?
аж ?
ані́ж ?

о́ник «нуль»

похідне утворення від он (назви літери о);
зміна в семантиці пояснюється тим, що графічно літера о і цифра 0 збігаються;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
он (назви літери о) ?

оно́ «он» (вказівна частка)

очевидно, результат злиття вказівних часток он і о;
р. [оно́] «от, адже», бр. [онё] «он», [онёо́] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
онё «он» білоруська
оно́ «от, адже» російська
онёо́ «тс.» українська
он ?
о ?

о́тє

можли-во, утворилося з часток от, он та дієслова є;
не зовсім ясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

о́тєс «ти тут»
ото́нє «тут і там»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
от ?
он ?
є ?

ло́ни «минулого року»

псл. *olni ‹ *olnei «іншим разом; у минулому році»;
споріднене з лат. ollī «в той час, тоді», похідним від ollus, olle «той»;
іє. *ol-no-s, похідне утворення від займенникового кореня *ol-, відбиття іє. локатива на -ei (*olnei), з розвитком значень «у той час › у тому році › в минулому році»;
суфіксальний елемент -nі зводиться до займенникового кореня іє. *nо- (*еnо-/оnо-), що зберігається також у псл. оnъ, укр. він, р. он та ін;
далі споріднене з лат. ōlim «колись, одного разу», ulter «по той бік», ultimus «найвіддаленіший, розташований по той бік»;
робилася спроба розмежувати форми *lоnі, яка пов’язувалася з лат. olli «тоді», і *lаnі, що зіставлялася з лат. alius «інший» (Mikkola Balt. u. Slav. 42);
р. [лони́], бр. [ло́ни, ла́ни], др. лони, п. łoni, ч. loni, vloni, [lúňí, łuńi, łuň], слц. vlani, [lani, loni], вл. loni, [łoni], нл. łoni, болг. ла́ни́, м. лани, схв. лȃни, ла́ни, слн. láni;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лінський «минулорічний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ло́ни білоруська
ла́ни білоруська
ла́ни́ болгарська
loni верхньолужицька
łoni верхньолужицька
лони давньоруська
*ol-no-s індоєвропейська
*ol- індоєвропейська
-ei (*olnei) індоєвропейська
*olnei «у той час › у тому році › в минулому році» індоєвропейська
*nо- (*еnо-/оnо-) індоєвропейська
*еnо-/оnо- індоєвропейська
*еnо-/оnо- індоєвропейська
*еnо-/оnо- індоєвропейська
*lоnі індоєвропейська
*lаnі індоєвропейська
ollī «в той час, тоді» латинська
olle «той» латинська
ollus латинська
ollus латинська
ollus латинська
ollus латинська
ōlim «колись, одного разу» латинська
ulter «по той бік» латинська
ultimus «найвіддаленіший, розташований по той бік» латинська
olli «тоді» латинська
alius «інший» латинська
лани македонська
łoni нижньолужицька
łoni польська
*olni «іншим разом; у минулому році» праслов’янська
*olnei праслов’янська
*olnei праслов’янська
*olnei праслов’янська
*olnei праслов’янська
*olnei праслов’янська
-nі праслов’янська
оnъ праслов’янська
он російська
лони́ російська
лȃни сербохорватська
ла́ни сербохорватська
vlani словацька
lani словацька
loni словацька
láni словенська
він українська
loni чеська
vloni чеська
lúňí чеська
łuńi чеська
łuň чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України