ОМЕГА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
оме́га «назва останньої літери грецького алфавіту»
запозичення з грецької мови;
гр. ω̃ μέγα означає букв. «о велике»;
р. болг. оме́га, бр. аме́га, п. ч. слц. вл. omega, м. омега, схв. о̏мега, слн. ómega;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аме́га | білоруська |
| оме́га | болгарська |
| omega | верхньолужицька |
| ω̃ | грецька |
| омега | македонська |
| omega | польська |
| оме́га | російська |
| мега | сербохорватська |
| omega | словацька |
| ómega | словенська |
| omega | чеська |
оме́г «Oenanthe L.; [болиголов плямистий, Conium maculatum L.]» (бот.)
певної етимології не має;
припускається (Фасмер–Трубачев III 138–139) зв’язок з мига́ти;
зіставляється (Machek Jm. rostl. 45–46) з мезга́;
як назва отруйних рослин, вживання яких викликає запаморочення, зводиться (Меркулова ЭИРЯ III 18–19) до лат. vomica «блювотне»;
р. оме́г «болиголов плямистий; гіркий напій», оме́жник «омег», [о́мяк] «цикута (віха), Cicuta L.», бр. о́мег «болиголов плямистий», аме́жнік «омег водяний», п. omieg «аконіт», omięg, omiek, omega, ч. oměj, voměj, omih, слц. omich, omeda «тс.», схв. омик «Aconitum vulparia Rchb.», слн. omèj «аконіт», цсл. омѣгь «отруйна рослина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вомиг
«цикута отруйна, Cicuta virosa L.»
вомига
«болиголов плямистий»
омага
«аконіт, Aconitum L.»
ома́ґа
омега
оме́ґа
«тс.»
омеґа́ня
«отруєння аконітом»
оме́джанка
оме́джниця
«тс.»
оме́джнядь
«гурт овець, отруєних аконітом»
оме́жник
«омег водяний, Oenanthe aquatica L. (Poir.)»
омека
омчега
омше́га
«тс.»
омяк
«(вид аконіту) Aconitum napellus L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́мег «болиголов плямистий» | білоруська |
| vomica «блювотне» | латинська |
| omieg «аконіт» | польська |
| omięg «аконіт» | польська |
| omiek «аконіт» | польська |
| omega «аконіт» | польська |
| оме́г «болиголов плямистий; гіркий напій» | російська |
| омик «Aconitum vulparia Rchb.» | сербохорватська |
| omich «тс.» | словацька |
| omeda «тс.» | словацька |
| omèj «аконіт» | словенська |
| оме́жник «омег» | українська |
| о́мяк «цикута (віха), Cicuta L.» | українська |
| аме́жнік «омег водяний» | українська |
| омѣгь «отруйна рослина» | церковнослов’янська |
| oměj | чеська |
| voměj | чеська |
| omih | чеська |
| мига́ти | ? |
| мезга́ | ? |
оме́ґа «(види рододендрона) Rhododendron ferrugineum L.; Rhododendron myrtifolium Schott. et Кotochy; родіола рожева, Rhodiola rosea L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з оме́г;
пор. укр. [п’янишник ржаволистий] «Rhododendron ferrugineum L.» Mak, р. пьянишник «Rhododendron L.», ч. pěnišník (з р.), схв. пjенишник «тс.», що пояснюються п’янкими властивостями рододендрона (пор. ще слн. bljuvanec, pljuvanec «тс.»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пьянишник «Rhododendron L.» | російська |
| пjенишник «тс.» | сербохорватська |
| п'янишник ржаволистий «Rhododendron ferrugineum L.» | українська |
| pěnišník (з р.) | чеська |
| оме́г | ? |
| п'янишник ржаволистий «Rhododendron ferrugineum L.» | ? |
| Mak | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України