ОЛЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. o-le, утворене з вигуку о і частки le «тільки»;

пов’язання з гр. ἀλαλά (бойовий клич), ἀλαλαί «тс.», дінд. alalā (вигук при звертанні) (Преобр. I 645) помилкове;

р. [о́ле] «о, ой», болг. о́ле «ой; ура», о́леле «тс.», стсл. олє «ой»;

очевидно, результат лексикалізації виразу о(й) лем «тс.»;

слц. [ol’e] «тс.»;

очевидно, псл. *e-li (*o-li), утворене з *e- (*o-) займенникового походження (о- могло виникнути з е- на східнослов’янському ґрунті, пор. *edinъ › оди́н) і частки -li, збереженої в укр. [ли] «чи»;

р. [о́ле] «навіть, аж, а, але», [о́ли, о́лни, о́льно] «тс.», [о́линь] «навіть», [о́лна] «хіба, якщо, коли», [о́лно, о́лны] «тс.», [ольни́] «так що, аж», др. оли «коли, поки, якщо, так що, вже, аж до», ольно «якщо, так що», ольни, ольны «тс.»;