ОКРІПЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

окрі́п «кипляча або дуже гаряча вода, кип’яток»

псл. *оkropъ, *ukropъ, *kropъ, пов’язане, очевидно, з kropiti «кропити»;
деякі дослідники (Machek ESJČ 668; Slavia 16, 187; ZfSlPh 17, 260–265; Agrell BSl. Lautst. 5–6) зіставляють з дінд. śrapáyati «варить, смажить»;
р. [окро́п], бр. [укро́п, укрэ́п], п. ukrop «тс.», ч. úkrop «рідка юшка з часником», слц. úkrop «юшка з овечого сиру», вл. krop «окріп», нл. hukšop «тс.», болг. о́кроп «підігріте вино (на весіллі)», схв. [кро̏п] «окріп», слн. kròp, стсл. оукропъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

укрі́п
Етимологічні відповідники

Слово Мова
укро́п білоруська
о́кроп «підігріте вино (на весіллі)» болгарська
krop «окріп» верхньолужицька
śrapáyati «варить, смажить» давньоіндійська
hukšop «тс.» нижньолужицька
ukrop «тс.» польська
*оkropъ праслов’янська
окро́п російська
п «окріп» сербохорватська
úkrop «юшка з овечого сиру» словацька
kròp словенська
оукропъ «тс.» старослов’янська
укрэ́п українська
úkrop «рідка юшка з часником» чеська
*ukropъ ?
*kropъ ?
kropiti «кропити» ?

кріп «Anethum graveolens L.» (бот.)

очевидно, результат метатези попереднього *копръ, викликаної впливом кропи́ти і похідних;
р. укро́п, [кроп], бр. кроп, [укро́п], др. кропъ, п. [krop] (з укр. або бр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

кріпець
кроп
кро́пець «тс»
кропко́вий «настояний на кропі»
окри́п «кріп»
о́кріп «тс. СУМ; [фенхель, кріп волоський, Foeniculum vulgare Mill. Mak]»
окрі́п'я «кріп» (зб.)
окро́п «кріп»
окропе́ць
укрі́п
укро́п «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кроп білоруська
укро́п білоруська
копръ давньоруська
кропъ давньоруська
kropукр. або бр.) польська
укро́п російська
кроп російська
кропи́ти українська

кропи́ва́ «Urtica L.»

припущення про зв’язок псл. kopriva з кипі́ти (Младенов РФВ 68, 384; RSl 6, 278), а також з дінд. śíprā «вус» (Petersson BSl. Wortst. 27; Agrěll BSl. autst. 4) сумнівні;
при прийнятті за первіснішу форми kopriva можливе зближення з др. коприна «шовк» як назви рослини, що йде на пряжу (Štrekelj AfSIPh 28, 486);
вважається також (Меркулова 113–114), що в основу зв’язку з *kropiti покладено здатність кропиви жалити, пекти в особливий спосіб – ніби дрібними бризками (кропити «падати рідкими краплями»);
назва пов’язана з тим, що ця рослина, коли вона вживається для годування худоби, попередньо обварюється (пор. стсл. оукропъ «кип’яток», укр. окрі́п);
псл. kropiva (kopriva), похідне від *kropiti;
р. крапи́ва, бр. крапіва́, др. кропива, п. pokrzywa, [koprzywa], ч. kopřiva, слц. koprva, koprivica, вл. kopřiwa, нл. kopśiwa, полаб. t’üpraivӑ, болг. копри́ва, м. коприва, схв. кòприва, слн. kropíva, kopríva;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кропи́в'яний
кропи́в'яник «зарості кропиви»
кропи́в'янка «тс.»
кропи́вниця «захворювання, що супроводжується висипом на шкірі та її свербінням»
кропивничок «собача кропива, Leonurus cardiaca L.»
кропіва «кропива дводомна. Urt iça dioica L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
крапіва́ білоруська
копри́ва болгарська
kopřiwa верхньолужицька
śíprā «вус» давньоіндійська
коприна «шовк» давньоруська
кропива давньоруська
коприва македонська
kopśiwa нижньолужицька
t'üpraivӑ полабська
pokrzywa польська
koprzywa польська
kopriva праслов’янська
kopriva праслов’янська
кропити (кропити «падати рідкими краплями») праслов’янська
kropiva (kopriva) праслов’янська
*kropiti праслов’янська
крапи́ва російська
кòприва сербохорватська
koprva словацька
koprivica словацька
kropíva словенська
kopríva словенська
оукропъ старослов’янська
кипі́ти українська
окрі́п українська
kopřiva чеська
*kropiti ?

опара «кріп пахучий, Anethum graveolens L.» (бот.)

назва могла виникнути в результаті сплутання омонімів окрі́п «кріп» і окрі́п «кип’яток» з наступною заміною другого омоніма близькозначним [опа́ра];
очевидно, пов’язане з опа́рити «обварити, ошпарити кип’ятком»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
окрі́п «кріп» ?
окрі́п «кип’яток» ?
опа́ра ?
опа́рити «обварити, ошпарити кип’ятком» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України