ОЗІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
озі́я́ «щось велике, незграбне (переважно про будівлю), громаддя; [община Ж]»
очевидно, видозмінене запозичення з грецької мови;
гр.ὀυσία (дор.ὠσία) «майно, маєток» пов’язане з дієприкметником жін. р. теп. ч. ουσα (чол. р. ὤν) від дієслова εἰμί «я є», спорідненого з псл. esmь «тс.», estь «є»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
озії́ще
(збільш.)
озія́ка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| esmь «тс.» | праслов’янська |
| ουσα від дієслова εἰμί «я є» (чол. р. ὤν) | російська |
| ουσα від дієслова εἰμί «я є» (чол. р. ὤν) | чеська |
| ουσα від дієслова εἰμί «я є» (чол. р. ὤν) | ? |
| ουσα від дієслова εἰμί «я є» (чол. р. ὤν) | ? |
| estь «є» | ? |
озія́ «зла, сварлива жінка»
неясне;
ха́зія «здоровило»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з озі́я́ «щось велике, незграбне; громаддя»;
пор. також п. chasa «зграя; велика кількість»;
р. ха́зина «велика розміром річ; здоровило»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| chasa «зграя; велика кількість» | польська |
| ха́зина «велика розміром річ; здоровило» | російська |
| озі́я́ «щось велике, незграбне; громаддя» | ? |
| також | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України