ОГНИЩАНИН — ЕТИМОЛОГІЯ
огнища́нин «у Давній Русі в Х--ХІІ ст. -- головний управитель князівських маєтків СУМ; вільна людина, що має свій дім Ж» (іст.)
успадковане з давньоруської мови;
др. огнищанинъ «тс.» пов’язане з огнище «вогнище; місце від вогнища; жертовник», похідним від огнь (огънь) «вогонь»;
припускається (Даль ІІ 1655) можливість походження огнищанин як від о́гнище «вогнище, дім, дим», так і від о́гнище «зрубаний і спалений ліс для орання»;
р. огнища́нин «один з представників вищих сфер давньоруського феодального суспільства (до ХІІ ст.)», п. ogniszczanin «багата знатна людина, хазяїн дому»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
огнищанинъ «тс.» | давньоруська |
ogniszczanin «багата знатна людина, хазяїн дому» | польська |
огнища́нин «один з представників вищих сфер давньоруського феодального суспільства (до ХІІ ст.)» | російська |
огнище «вогнище; місце від вогнища; жертовник» | ? |
огнь «вогонь» (огънь) | ? |
огнищанин як від о́гнище «вогнище, дім, дим» | ? |
о́гнище «зрубаний і спалений ліс для орання» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України