ОВНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

Ове́н (назва сузір’я)

запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. овьнъ «баран» (у т. ч. як назва сузір’я) споріднене з болг. ове́н «баран», м. овен, схв. о̀ван, слн. ôven, ч. oven, п. owien, можливо, також з др. овьнъ «тс.» (якщо це не старослов’янізм);
псл. ovьnъ;
споріднене далі з прус. awins «баран», лит. ãvinas, лтс. àuns, avins «тс.»;
є давнім аугментативним утворенням від іє. *ovis «вівця»;
як назва сузір’я цсл. овьнъ, подібно до лат. aries «баран; сузір’я Овен», є калькою гр.κρῑός «баран; сузір’я Овен»;
р. Ове́н (сузір’я), заст. о́вен «баран», бр. Аве́н (сузір’я);
Фонетичні та словотвірні варіанти

о́вній «овечий» (рідк., заст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Аве́н (сузір’я) білоруська
ове́н «баран» болгарська
овьнъ «тс.» (якщо це не старослов’янізм) давньоруська
*ovis «вівця» індоєвропейська
aries «баран; сузір’я Овен» латинська
àuns латиська
ãvinas литовська
овен македонська
owien польська
ovьnъ праслов’янська
awins «баран» прусська
Ове́н (сузір’я) російська
о̀ван сербохорватська
ôven словенська
овьнъ «баран» (у т. ч. як назва сузір’я) церковнослов’янська
овьнъ церковнослов’янська
oven чеська
avins «тс.» ?
гр.κρῑός «баран; сузір’я Овен» ?
о́вен «баран» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України