ОВИ — ЕТИМОЛОГІЯ
о́ви́й «той»
псл. ovъ;
споріднене з ав. дперс. ava- «той», дінд. avṓḥ «тих двох» (род. в. дв.), лит. aurè «отам»;
іє. *au̯a-, *au̯o- «той»;
р. о́вый «цей, той», др. овъ «той, цей», п. ów «той», болг. о́ви «цей», м. овоj, [оваj], схв. о̀ва̄j «тс.», слн. óv «цей, той», стсл. овъ «тс.», овъ…… овъ «один… другий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́ва́
«та»
ова́я
«тс.»
о́ве́
«те»
ово́є
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ava- «той» | авестійська |
| о́ви «цей» | болгарська |
| avṓḥ «тих двох» (род. в. дв.) | давньоіндійська |
| ava- «той» | давньоперська |
| овъ «той, цей» | давньоруська |
| *au̯a- | індоєвропейська |
| aurè «отам» | литовська |
| овоj | македонська |
| ów «той» | польська |
| ovъ | праслов’янська |
| о́вый «цей, той» | російська |
| j «тс.» | сербохорватська |
| óv «цей, той» | словенська |
| овъ «тс.» | старослов’янська |
| оваj | українська |
| овъ…… овъ «один… другий» | українська |
| *au̯o- «той» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України