ОБШАР — ЕТИМОЛОГІЯ
о́бшар «певний простір; обсяг; середовище; селяни, які обслуговували панський двір і жили при ньому»
запозичення з польської мови;
п. obszar «широкий простір, відкрите місце; територія», заст. «поле» походить від свн. oberschar (нвн. Überschar) «викорчуване поле», утвореного з прикметника ober «вищий, верхній» та іменника schar (нвн. Schar) «військова частина, гурт; робота на панщині», пов’язаного з дієсловом scheren «стригти, різати», спорідненим з укр. кора́, шку́ра;
бр. абша́р «простір; велика ділянка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обша́ра
«простір, територія»
обша́рє
обшари
(1606)
обша́ря
«селянська садиба»
объшар
(1604)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| абша́р «простір; велика ділянка» | білоруська |
| obszar «широкий простір, відкрите місце; територія» | польська |
| oberschar «викорчуване поле» (нвн. Überschar) | середньоверхньнімецька |
| кора́ | українська |
| ober «вищий, верхній» | ? |
| Schar «військова частина, гурт; робота на панщині» | ? |
| scheren «стригти, різати» | ? |
| шку́ра | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України