ОБОЮДНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
обою́ду «з обох боків»
запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. обоѭдоу, як і слн. obojód, утворене з псл. oba, oboje за допомогою суфікса -ǫdu, подібно до стсл. вьсѫдоу від vьsь «увесь»;
р. обою́ду, др. обоюду;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обою́дний
«обопільний, взаємний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
обоюду | давньоруська |
oba | праслов’янська |
обою́ду | російська |
obojód | словенська |
обоѭдоу | старослов’янська |
вьсѫдоу від vьsь «увесь» | старослов’янська |
-ǫdu | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України