ОБМИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

обмил «омела, Viscum album L.» (бот.)

результат видозміни деетимологізованої форми омела́, зближеної, очевидно, з [о́бмил] «оман»;
підставою для зближення могло бути використання обох рослин у народній медицині для лікування шкірних хвороб;
Фонетичні та словотвірні варіанти

обми́ла «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
омела́ ?
о́бмил «оман» ?

мили́ти «вводити в оману; турбувати Ж; втікати О»

здебільшого зіставляється з лтс. muldêt «говорити нісенітницю», лит. mùldyti «помилятися», mẽlas «брехня»;
думка про запозичення в українську мову з польської (Brückner 350) викликає сумнів;
псл. [myliti] етимологічно неясне;
р. [мы́лить] «бентежити», бр. мыля́ць «ворушити», [мыли́цьца] «помилятися», п. вл. mylić «обманювати», ч. mýlit, слц. mýliť, нл. moliś «ТС.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

змили́ти «помилитися; обманути»
зми́лка «помилка»
зми́льний «хибний, невірний»
мила́ти «мотати, крутити»
мили́тися «помилятися»
ми́лка «помилка»
ми́лок «тс.»
ми́льний «помилковий»
необми́льний
неоми́льний «безпомилковий»
непоми́лешний
непоми́льний «тс.»
о́бмил «помилка; огріх у сівбі»
обми́ла «помилка»
обмили́тися «помилитися»
о́бмилка
обми́лний «облудний, помилковий»
о́бмилок «тс.»
омили́ти «ввести в оману»
оми́лка «помилка»
оми́льний «помилковий»
поми́лешно «помилково»
помили́тися
помилка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мыля́ць «ворушити» білоруська
mylić «обманювати» верхньолужицька
muldêt «говорити нісенітницю» латиська
mùldyti «помилятися» литовська
moliś «ТС.» нижньолужицька
mylić «обманювати» польська
myliti праслов’янська
мы́лить «бентежити» російська
mýliť словацька
мыли́цьца «помилятися» українська
mýlit чеська
mẽlas «брехня» ?

оме́ла́ «Viscum L.» (бот.)

псл. omela, *jьmela;
споріднене з лит. ãmalas «омела», лтс. amuls, amuols, āmuls, āmals, прус. emelno «тс.»;
далі зіставляється з дінд. amlaḥ «кислий», ambláḥ «тс.», алб. ёmblё «солодкий», tёmblё «жовч», лат. amārus «гіркий», гр. ὠμός «сирий», вірм. hum «тс.», двн. ampfaro «щавель»;
більш обґрунтовано пов’язується (Brückner 206; Потебня РФВ 6, 150) з псл. jęti, jьmǫ (укр. я́ти);
р. оме́ла «Viscum L.», бр. аме́ла, амяла́, п. jemioła, jemioło, [jemiel, jemielucha], ч. jmelí, [omelí, jemelo, jemola], слц. imelo, [omelo, omela, omelie], схв. ѝмела «омела біла; дубова омела», [о̀мела] «омела біла», [омељ, мељ, меље, омеља, мела] «тс.; дубова омела», слн. oméla, ohmélje «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

амела
вимела
воме́на
восмеловаті
восміл
восьміловаті «тс.»
гамело́
ге́мел
гемела́
гомел
гомеля
єлим
єлом
замело
намели́на
обме́ла
обмил
обмила
омала́ «омела біла, Viscum album L.»
омело
омело́ві «Loranthaceae»
омелха
омелха «дубова омела, Loranthus europaeus L.»
оме́льга
омила
омі́ла
осмеловаті
осміл
осміловаті
помела «тс.»
помело́
умела
ямела́
ямели́на
ямело́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ёmblё «солодкий» албанська
аме́ла білоруська
hum «тс.» вірменська
ὠμός «сирий» грецька
ampfaro «щавель» давньоверхньонімецька
amlaḥ «кислий» давньоіндійська
amārus «гіркий» латинська
amuls латиська
ãmalas «омела» литовська
jemioła польська
jemioło польська
omela праслов’янська
jęti праслов’янська
emelno «тс.» прусська
оме́ла «Viscum L.» російська
ѝмела «омела біла; дубова омела» сербохорватська
imelo словацька
oméla «тс.» словенська
ohmélje «тс.» словенська
амяла́ українська
jemiel українська
jemielucha українська
omelí українська
jemelo українська
jemola українська
omelo українська
omela українська
omelie українська
о̀мела «омела біла» українська
омељ українська
мељ українська
меље українська
омеља українська
мела «тс.; дубова омела» українська
jmelí чеська
*jьmela ?
amuols ?
āmuls ?
āmals ?
ambláḥ «тс.» ?
tёmblё «жовч» ?
jьmǫ (укр. я́ти) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України