ОБЛАЧИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення зі старослов’янської мови;

стсл. облачити пов’язане з облѣшти «одягти», яке походить від псл. *obelkti ‹*obvelkti «тс.»;

р. облача́ть, бр. аблачэ́нне, др. облачити;

псл. *obolkati, пов’язане з *obelkti ‹ *obvelkti «обтягти, одягти», утвореним з префікса ob- і основи дієслова *velkti «волокти»;

р. [оболока́ть] «покривати, одягати», др. оболочати «одягати», п. oblec «облачити, одягти», заст. obłóczyć «тс.», oblekać, ч. obléci «одягти», oblékati, слц. obliect’, obliekat’ «тс.», болг. обли́чам «одягаю», м. облекува, облечува, облече, схв. обла́чити «одягати», обу́ћи «одягти», слн. oblа́čiti «одягати», obléči «одягти»;