ОБА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
о́ба́
недостатньо переконливим є зведення (Machek ESJČ 404) до форми типу іє. *ambhi-duvō «обидва»;
утворилось, очевидно, з префікса *ambh- (‹*ambhi) «навколо» та *bhō(u) «обидва», відбитого в гот. bai «обидва», нвн. beide, англ. both «тс.»;
іє. *ambhō(u) «обидва»;
споріднене з лит. abù «обидва», abì «обидві», лтс. abi «обидва», прус. abbai, лат. ambō, гр. ἄμφω, дінд. ubhā, ubhāu, ubhē, ав. uwa, ubē, гот. bai, ba, тох. А āmpi, āmpe, B ant-api «тс.»;
псл. oba, obě;
р. болг. діал. о́ба, о́бе, бр. або́е, др. оба, обѣ, п. obа, obaj, obie, oboje, ч. oba, obě, oboje, obojí, слц. oba, obaja, obe, вл. wobaj, wobě, нл. wobej, hobej (dwa), hobej (dwě), полаб. vübë, м. обаjцата «обидва, обоє», схв. о̏ба, о̏б(j)e, слн. obá, obé, стсл. оба, обѣ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вобі́
«обидві»
обе́
«обоє»
о́бі́
обі́йко
обі́йний
«двоякий»
обо́є
обо́йко
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
uwa | авестійська |
both «тс.» | англійська |
або́е | білоруська |
о́ба | болгарська |
wobaj | верхньолужицька |
wobě | верхньолужицька |
bai «обидва» | готська |
bai | готська |
ἄμφω | грецька |
ubhā | давньоіндійська |
оба | давньоруська |
*ambhi-duvō «обидва» | індоєвропейська |
*ambhō(u) «обидва» | індоєвропейська |
ambō | латинська |
abi «обидва» | латиська |
abù «обидва» | литовська |
обаjцата «обидва, обоє» | македонська |
wobej (dwa), hobej (dwě) | нижньолужицька |
hobej (dwa), hobej (dwě) | нижньолужицька |
beide | нововерхньонімецька |
vübë | полабська |
obа | польська |
obaj | польська |
obie | польська |
oboje | польська |
oba | праслов’янська |
abbai | прусська |
о́ба | російська |
ба | сербохорватська |
oba | словацька |
obaja | словацька |
obe | словацька |
obá | словенська |
obé | словенська |
оба | старослов’янська |
о́бе | українська |
обѣ | українська |
б | українська |
обѣ | українська |
oba | чеська |
obě | чеська |
oboje | чеська |
obojí | чеська |
*ambh- «навколо» (‹*ambhi) | ? |
*bhō(u) «обидва» | ? |
abì «обидві» | ? |
ubhāu | ? |
ubhē | ? |
ubē | ? |
ba | ? |
А | ? |
āmpe | ? |
ant-api «тс.» | ? |
obě | ? |
о́ба | ? |
а́мба «баста, кінець» (виг.)
запозичено з італійської мови через посередництво російської, де ненаголошене о перейшло в а;
іт. ambo «обидва; два номери в лотереї, що дають право на виграш» походить з лат. ambō «обидва», спорідненого з лит. abù, псл. oba, укр. [оба́];
р. бр. а́мба;
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́мба
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
а́мба | білоруська |
ambo «обидва; два номери в лотереї, що дають право на виграш» | італійська |
ambō «обидва» | латинська |
abù | литовська |
oba | праслов’янська |
а́мба | російська |
оба́ | українська |
о | ? |
а | ? |
амфі́бія
фр. amphibie походить від гр. ἀμφίβιος «такий, що веде двоякий спосіб життя», утвореного з ἀμφί «скрізь; двояко-», спорідненого з лат. amb(i)- «навколо», псл. oba «обидва», оbь, укр. оба, об, і основи дієслова βιόω «живу», спорідненого з псл. žijǫ, укр. живу́;
запозичення з французької мови;
р. болг. амфи́бия, бр. амфі́бія, n. amfibia, ч. amfibie, слц. amfibia, вл. amfibij, м. амфибија, схв. àмфūбиј(а), слн. amfíbija;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
амфі́бія | білоруська |
амфи́бия | болгарська |
amfibij | верхньолужицька |
ἀμφίβιος «такий, що веде двоякий спосіб життя» | грецька |
amb(i)- «навколо» | латинська |
амфибија | македонська |
oba «обидва» | праслов’янська |
žijǫ | праслов’янська |
амфи́бия | російська |
àмфūбиј (а) | сербохорватська |
amfibia | словацька |
amfíbija | словенська |
оба | українська |
живу́ | українська |
amphibie | французька |
amfibie | чеська |
ἀμφί «скрізь; двояко-» | ? |
об | ? |
βιόω «живу» | ? |
бі́ру́чний «струг» (ніж)
результат видозміни слова [обіру́чний], утвореного від основ слів оба́, (обі́, оби́дві) і рука́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́ричний
«тс.»
би́ручний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
обіру́чний | ? |
оба́ | ? |
рука́ | ? |
оба́піл «крайня дошка з розпиляної вздовж колоди; розпиляна вздовж на дві половини колода; розпиляний стовбур дерева»
пор. бр. апо́лак «тс.»;
складне утворення з основ [о́ба́] та пів (‹полъ) «половина» (див.);
р. оба́полок «крайня дошка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оба́пол
«тс.»
оба́полок
«тс. УРС; невеликий обапіл СУМ»
оба́польний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
оба́полок «крайня дошка» | російська |
о́ба́ «половина» (‹полъ) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України