НІРКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
нево́ра «вівця (нестрижена) Г; півторарічна вівця Ж»
запозичення з молдавської мови;
молд. мио́р ([нио́р]) «однорічний баран», миоа́рэ ([ниоа́рэ]) «однорічна вівця», як і рум. miór, mioáră «тс.», виводяться від нар.-лат. *agnelliolus «баранчик», лат. āgnelliola «ягничка», зменш. від āgnellus «ягнятко», āgnus «ягня», спорідненого з псл. agnę «ягня», укр. ягня́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нейо́рка
«тс.»
ниво́ра
«вівця, яка народилася в минулому році й перезимувала вже зиму»
ніво́р
«некастрований молодий баран»
ніво́ра
«однорічна або дворічна вівця»
нівора́ш
ніво́ри
«вівці»
ніво́рка
ніворчу́к
«тс.»
ніо́р
ніо́ра
ніо́ри
«тс.»
ніо́рка
ні́рка
(назва вівці)
норе́ц
(назва барана)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| āgnelliola «ягничка» | латинська |
| мио́р «однорічний баран» ([нио́р]) | молдавська |
| *agnelliolus «баранчик» | народнолатинська |
| agnę «ягня» | праслов’янська |
| miór | румунська |
| ягня | українська |
| миоа́рэ «однорічна вівця» ([ниоа́рэ]) | ? |
| mioáră «тс.» | ? |
| від āgnellus «ягнятко» | ? |
| āgnus «ягня» | ? |
ни́рка (анат.)
через польське посередництво запозичене з німецької мови;
свн. нвн. Níere «нирка» споріднене з дісл. nyra, норв. nyre, шв. njure, гр. νεφρός«тс.»;
р. [нырка] «нирка (у тварини)», бр. ны́рка «нирка», п. nyra, [nyrka], nerka, [nera], ст. nyrka, нл. njera «тс.», njerka «мала нирка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наднирко́ви́й
нир-кува́тий
«ниркоподібний»
ниркі́вка
«печеня з нирок»
ні́рка
«нирка»
передни́рка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ны́рка «нирка» | білоруська |
| νεφρός «тс.» | грецька |
| nyra | давньоісландська |
| njera «тс.»«мала нирка» | нижньолужицька |
| njerka «тс.»«мала нирка» | нижньолужицька |
| Níere «нирка» | нововерхньонімецька |
| nyre | норвезька |
| nyra | польська |
| nyrka | польська |
| nerka | польська |
| nera | польська |
| nyrka | польська |
| нырка «нирка (у тварини)» | російська |
| Níere «нирка» | середньоверхньнімецька |
| njure | шведська |
ниро́к «Aythya Boie» (орн.)
назва зумовлена тим, що нирок і пірникоза добре пірнають, добуваючи собі їжу;
споріднене з лтс. nira «нирок»;
псл. nyrúkú, nyrücü пов’язане з nyrjati «пірнати»;
р. ныро́к, бр. ныро́к, нырэ́ц, схв. нòрац «тс.», слн. ponírek «нирок; пірникоза»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нире́ць
«нирок; [пірникоза, Podiceps L.]»
ні́рка
«нирок»
норе́ць
ріне́ць
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ныро́к | білоруська |
| нырэ́ц | білоруська |
| nira «нирок» | латиська |
| nyrъь | праслов’янська |
| nyrjati «пірнати» | праслов’янська |
| ныро́к | російська |
| нòрац «тс.» | сербохорватська |
| ponírek «нирок; пірникоза» | словенська |
но́рка «Mustela lutreola» (зоол.)
очевидно, псл. norъka, norъkъ «тс.», пов’язане з nora, nьrěti «ниряти»;
норки ведуть напівводний спосіб життя, селяться в норах, дуплах (БСЭ 30, 165);
припущення (Трубачев ЭИРЯ ІІІ 46–48; Фасмер–Трубачев ІІІ 83) про запозичення з прибалтійсько-фінських мов (пор. фін. діал. nirkka «ласиця», nirkko, nirkku, nirkki «тс.», ест. nirk «горностай, ласиця») викликає сумнів;
р. но́рка, ст. норица, бр. болг. но́рка, п. norka, ч. norek, слц. norka, norok, вл. nórc «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ні́рка
«тс., маленька видра»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| но́рка | білоруська |
| но́рка | болгарська |
| nórc «тс.» | верхньолужицька |
| nirk | естонська |
| norka | польська |
| norъka | праслов’янська |
| norъkъ «тс.» | праслов’янська |
| nьrěti «ниряти» | праслов’янська |
| nora | праслов’янська |
| но́рка | російська |
| норица | російська |
| norka | словацька |
| norok | словацька |
| nirkka | фінська |
| nirkko | фінська |
| nirkki | фінська |
| norek | чеська |
| nirkku | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України