НУКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ну (виг., частка)

псл. nu, no, очевидно, того самого походження, що й no «але; тільки» (іє.*nū˘);
припущення (Berneker IF 10, 153; Hofmann 216; Walde–Hofm. II 189; Klein 1063) про спорідненість стсл. ноукати «спонукати» з гр. νεύω «киваю», лат. nuō «тс.», дінд. návatē «обертається», nāuti «тс.» є помилковим, як і пов’язання (Rudn. II 863) з іє. *neu-o- «новий»;
р. бр. ну, др. нукнути «крикнути (підганяючи)», п. nu, nuże, nuż, ч. nu, nuže, слц. nuž, вл. no, nó, нл. no, [nu], схв. нy̏, слн. nò «ну», nù «гаразд», стсл. ноукати «спонукати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ну́кати
нум
ну́мо
ну́мте
ну́те
пону́ка «заохо-чування, підбурювання Г; спонука; згода Нед»
понука́ти «підганяти»
понука́ч «підбурювач»
пону́кнути «кивнути головою, через силу поступитися, згодитися Нед; заохотити, підбурити Г»
понукти́ «кивнути головою, через силу поступитися, згодитися»
пону́кувати
прину́ка
спону́ка
спонука́льний
спонука́ти
спону́ка́ч
спону́кливий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ну білоруська
no верхньолужицька
верхньолужицька
νεύω «киваю» грецька
návatē «обертається» давньоіндійська
nāuti «тс.» давньоіндійська
нукнути «крикнути (підганяючи)» давньоруська
nū˘ «але; тільки» (іє.*nū˘) індоєвропейська
*neu-o- «новий» індоєвропейська
nuō «тс.» латинська
no нижньолужицька
nu нижньолужицька
nu польська
nuże польська
nuż польська
nu праслов’янська
no праслов’янська
ну російська
нy̏ сербохорватська
nuž словацька
«ну»«гаразд» словенська
«ну»«гаразд» словенська
ноукати «спонукати» старослов’янська
ноукати «спонукати» старослов’янська
nu чеська
nuže чеська

ну́жкати «підганяти, квапити»

похідне утворення від вигуку ну ж, ну́ же (п. nuż «ану, ану лиш», nuże «ну-бо, нумо, нумо ж», ч. nuž «ану, ану лиш», nuže «тс.», слц. nuž «ну»);
пор. ну́кати «підганяти» від вигуку ну;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ну́жкатися «користуватися послугами (когось)» (ким)] Ж
пону́жкуватися «тс.» (кимось)] Нед
Етимологічні відповідники

Слово Мова
nuż (п. nuż «ану, ану лиш», nuże «ну-бо, нумо, нумо ж», ч. nuž «ану, ану лиш», nuže «тс.», слц. nuž «ну») польська
nuże польська
nuž словацька
ну ж українська
ну́же (п. nuż «ану, ану лиш», nuże «ну-бо, нумо, нумо ж», ч. nuž «ану, ану лиш», nuže «тс.», слц. nuž «ну») українська
ну́кати «підганяти» українська
ну українська
nuž чеська
nuže чеська

ню́ґати «мучити причіпками, заїдати, шпигати словами з помсти»

неясне;
можливо, пов’язане з [ну́жкати] «підганяти», ну́кати «тс.», похідним від ну;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ню́гати «тс. Ж; шпигати чим-небудь гострим (Закарп., М. М. Пещак усно)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ну́жкати «підганяти» українська
ну́кати «тс.» українська
ну українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України