НОРМАНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
норма́ни «північногерманські племена, які в VIII--XI ст. робили напади на країни Європи» (одн. норма́н)
очевидно, запозичене зі скандинавських мов через посередництво німецької (нім. Normánne «тс.»);
шв. norrman «норвежець, норман», дісл. norðmaðr «тс.» утворені відповідно від шв. norr «північ», дісл. norð, споріднених з нвн. Nord, гол. noord «тс.», і шв. man «людина», дісл. maðr «тс.», споріднених з двн. man «людина, чоловік», нвн. Mann «чоловік», псл. mǫžь «тс.», укр. муж;
р. норма́нн, бр. нарма́н, п. Normanowie (мн.), ч. слц. Norman, болг. норма́нин, схв. Норма́ни (мн.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нарма́н | білоруська |
| норма́нин | болгарська |
| noord «тс.» | голландська |
| man «людина, чоловік» | давньоверхньонімецька |
| norðmaðr «тс.» | давньоісландська |
| norð | давньоісландська |
| maðr «тс.» | давньоісландська |
| Normánne | німецька |
| Nord | нововерхньонімецька |
| Mann «чоловік» | нововерхньонімецька |
| Normanowie (мн.) | польська |
| mǫžь «тс.» | праслов’янська |
| норма́нн | російська |
| Норма́ни (мн.) | сербохорватська |
| Norman | словацька |
| муж | українська |
| Norman | чеська |
| norrman «норвежець, норман» | шведська |
| norr «північ» | шведська |
| man «людина» | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України