НОНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

но́на «дев’ятий ступінь у гамі; строфа з дев’яти рядків» (муз., літ.)

запозичення з латинської мови;
лат. nōna «дев’ята» є формою жін. р. до nōnus (‹ *novenos) «дев’ятий», похідного від novem «дев’ять», спорідненого з дінд. náva, гр. έννέα, двн. гот. niun, лит. devynì, псл. *devętь (‹ *nev-) «тс.», укр. де́в’ять;
р. бр. болг. но́на, п. ч. вл. nona, слц. слн. nóna, схв. нȍна;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
но́на білоруська
но́на болгарська
nona верхньолужицька
niun готська
έννέα грецька
niun давньоверхньонімецька
náva давньоіндійська
nōna «дев’ята» латинська
до nōnus «дев’ятий» (‹ *novenos) латинська
*novenos «дев’ятий» (‹ *novenos) латинська
novem «дев’ять» латинська
devynì литовська
nona польська
*devętь «тс.» (‹ *nev-) праслов’янська
*nev- російська
но́на російська
нȍна сербохорватська
nóna словацька
nóna словенська
де́в'ять українська
nona чеська

ной «той»

результат видозміни форми [нон] «той» Ж, зумовленої впливом займенників з кінцевим й ([о́ний] «той», той тощо);
Фонетичні та словотвірні варіанти

но́є «те»
но́я «та»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
нон «той» українська

Но́нна (жіноче ім’я)

запозичення з російської мови;
р. Но́нна є, очевидно, жіночим відповідником до чоловічого імені Нонн, що походить від лат. nōnus «дев’ятий»;
виводиться також безпосередньо від лат. nōnus, ж. р. nōna (Вл. імена 148) або від болг. Но́на (Спр. личн. имен 514);
бр. болг. Но́на, ч. Nonna;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Но́на білоруська
Но́на болгарська
Но́на болгарська
nōnus «дев’ятий» латинська
nōnus латинська
nōna латинська
Но́нна російська
Нонн російська
nōna російська
Nonna чеська

он «от; там; дивись; [якраз не]» (частка)

псл. ono (onъ) (присл.) «он там», пов’язане з onъ «той, він», ona «та», ono «те»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

во́ні «онде»
нон «он»
он- «тс.»«он»«тс.»«тс.»«там» (у сполученні із займенниками і прислівниками: [онто́й О, онто́т О, онту́т О]; -- р. вон , [он] , бр. [он, онь, вонь, вунь] , др. оно, п. [óno, on], ч. [óno], слц. [onô], слн. [on] , стсл. онъ(дє)
он-он
о́не «ось, он»
ононо́
онь «он там Л; аж-аж О; аж»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ono «он там» (onъ)(присл.) праслов’янська
onъ «той, він» ?
ona «та» ?
ono «те» ?

оно́н «той Ж; той, що далі О»

зіставляється з ч. слц. слн. діал. onen «той», ч. ст. onenno, цсл. онънъ «тс.» і разом з ними зводиться до псл. *onъnъ «отой» як підсилювального похідного від onъ «той»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нон «той»
нона́ «та»
ноно́ «те»«минулого разу» (у сполученні з прислівником)
оно́на «та»
ононо́ «те»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*onъnъ «отой» праслов’янська
onen «той» словацька
onen «той» словенська
онънъ «тс.» церковнослов’янська
onen «той» чеська
onenno чеська
onen «той» ?
onenno ?
onъ «той» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України