НОЖНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ніж «знаряддя, інструмент для різання»
псл. nožь «ніж», пов’язане чергуванням голосних з nizati «низати, проколювати», nьziti (пор. р. вонзи́ть «устромити»);
зіставляється також (Трубачев ВСЯ ІІ 33) з псл. nogъtь «ніготь», лит. nagà «копито», нвн. Nagel «ніготь; цвях»;
р. бр. болг. м. нож, др. ножь, п. nóż, ч. nůž, слц. nôž, вл. nóž, нл. nož, полаб. nüz, схв. но̑ж, слн. nòž, стсл. ножь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ниж
«чересло»
ні́жна́
«ніж та інструмент на зразок шила в шкіряних піхвах, що чіпляються гуцулом до пояса Г; піхви, піхви для шаблі Ж»
ножа́р
ножа́рство
«ремесло ножаря»
но́жен
«піхви»
ноженя́
«ножик»
но́жиці
но́жі
«шатківниця»
ножі́вка
ножівни́к
«піхви; ножар»
но́жні
«ножиці для різання заліза»
но́жо
«тс.»
ножови́ще
ножо́вка
«ножівка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нож | білоруська |
| нож | болгарська |
| nóž | верхньолужицька |
| ножь | давньоруська |
| nagà «копито» | литовська |
| нож | македонська |
| nož | нижньолужицька |
| Nagel «ніготь; цвях» | нововерхньонімецька |
| nüz | полабська |
| nóż | польська |
| nožь «ніж» | праслов’янська |
| nizati «низати, проколювати» | праслов’янська |
| nьziti (пор. р. вонзи́ть «устромити») | праслов’янська |
| nogъtь «ніготь» | праслов’янська |
| вонзи́ть | російська |
| нож | російська |
| нôж | сербохорватська |
| nôž | словацька |
| nòž | словенська |
| ножь | старослов’янська |
| nůž | чеська |
нога́
псл. noga «нога»;
споріднене з лит. nagà «копито», nãgas «ніготь; кіготь», лтс. nagas «обидві руки; руки й ноги», nags «ніготь; кіготь», прус. nage «ступня (ноги)», дінд. áṅghriḥ, amhriḥ «тс.», nakháḥ «ніготь; кіготь», перс. nāāun «тс.», гр. ὄνυξ «ніготь; кіготь; копито», лат. unguis «тс.», дірл. ingen «ніготь; кіготь», дкімр. eguin, кімр. корн. ewin, брет. iwin «тс.», двн. днн. nagal «ніготь», нвн. Nagel, дфриз. neil, дангл. nægl, nægel «тс.», англ. nail «ніготь; кіготь», дісл. nagl «ніготь», гот. ganagljan «прибивати цвяхами»;
іє. *onogh-, *n̥gh-, *ongh- «ніготь; кіготь»;
р. болг. нога́, бр. нага́, др. нога, п. нл. noga, ч. слц. вл. noha, полаб. nügă, м. нога, схв. нòга, слн. nôgа, стсл. нога;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відно́га
«відгалуження (гори, стовбура, дороги)»
ганави́ці
«шкіряні штани»
за́ніжка
«задня нога тварини»
збезно́жити
збезно́жіти
на́гавки
«суконні штани»
ніжа́та
«ніжки»
ні́жка
ніжкува́ти
«збиратися і топтати ногами землю»
(про овець)
ніжни́й
«ножний»
ніжча́та
«тс.»
ногави́ці
«суконні штани; [нижні штани Ж; панчохи МСБГ]»
ногави́ця
«холоша»
ногавичиня́та
«штанці»
нога́вки́
«полотняні штани Г; верхні штани Ж»
ножани́й
«ножний, який стосується ніг, який знаходиться на ногах»
ноженє́
«пальці ноги»
(зб.)
ножени́й
ножи́сько
ножіни́й
«тс.»
ножкови́й
(у сполученні [ножкове́ пу́щення] «пущення перед масницею, коли їдять холодець із свинячих ніг»)
ножни́й
но́зя
«нога, ніжка»
(дит.)
обни́жки
«вовна гіршої якості»
о́бніж
«квітковий пилок, який бджоли на задніх ніжках переносять у вулик для виготовлення перги; [підніжжя Ж]»
обні́жжя
обні́жка
«обніж»
обні́жки
«вовна низької якості, яку настригають з ніг, морди та хвоста вівці»
обні́жок
«поперечка між ніжками стола, стільця»
обно́га
«гірський відріг, підніжжя гори»
о́бнож
«обніж»
під-ножа́й
«педаль»
підні́жжя
підні́жка
підні́жок
підно́же
«підніжжя»
підно́жичий
«підніжний»
підно́жі
«підніжки в ткацькому верстаті»
по́ніж
«частина колиски»
поножаї́
«підніжки в ткацькому верстаті»
поно́жі́
«тс.»
попідні́ж
«під ноги»
розні́жка
су́ніж
(у сполученнях [с. лячи, с. спати] «лягти, спати так, що двоє і більше лежачих торкаються ногами»)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nail «ніготь; кіготь» | англійська |
| нага́ | білоруська |
| нога́ | болгарська |
| iwin «тс.» | бретонська |
| noha | верхньолужицька |
| ganagljan «прибивати цвяхами» | готська |
| ὄνυξ «ніготь; кіготь; копито» | грецька |
| nægl | давньоанглійська |
| nægel «тс.» | давньоанглійська |
| nagal «ніготь» | давньоверхньонімецька |
| áṅghriḥ | давньоіндійська |
| amhriḥ «тс.» | давньоіндійська |
| nakháḥ «ніготь; кіготь» | давньоіндійська |
| ingen «ніготь; кіготь» | давньоірландська |
| nagl «ніготь» | давньоісландська |
| eguin | давньокімрська |
| nagal «ніготь» | давньонижньонімецька |
| нога | давньоруська |
| neil | давньофризька |
| *onogh- | індоєвропейська |
| *n̥gh- | індоєвропейська |
| *ongh- «ніготь; кіготь» | індоєвропейська |
| ewin | кімрська |
| ewin | корнська |
| unguis «тс.» | латинська |
| nagas «обидві руки; руки й ноги» | латиська |
| nagà «копито» | литовська |
| nãgas «ніготь; кіготь» | литовська |
| nags «ніготь; кіготь» | литовська |
| нога | македонська |
| noga | нижньолужицька |
| Nagel | нововерхньонімецька |
| nāϰun «тс.» | перська |
| nügă | полабська |
| noga | польська |
| noga «нога» | праслов’янська |
| nage «ступня (ноги)» | прусська |
| нога́ | російська |
| нòга | сербохорватська |
| noha | словацька |
| nôgа | словенська |
| нога | старослов’янська |
| noha | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України