НОЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
ніж «знаряддя, інструмент для різання»
псл. nožь «ніж», пов’язане чергуванням голосних з nizati «низати, проколювати», nьziti (пор. р. вонзи́ть «устромити»);
зіставляється також (Трубачев ВСЯ ІІ 33) з псл. nogъtь «ніготь», лит. nagà «копито», нвн. Nagel «ніготь; цвях»;
р. бр. болг. м. нож, др. ножь, п. nóż, ч. nůž, слц. nôž, вл. nóž, нл. nož, полаб. nüz, схв. но̑ж, слн. nòž, стсл. ножь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ниж
«чересло»
ні́жна́
«ніж та інструмент на зразок шила в шкіряних піхвах, що чіпляються гуцулом до пояса Г; піхви, піхви для шаблі Ж»
ножа́р
ножа́рство
«ремесло ножаря»
но́жен
«піхви»
ноженя́
«ножик»
но́жиці
но́жі
«шатківниця»
ножі́вка
ножівни́к
«піхви; ножар»
но́жні
«ножиці для різання заліза»
но́жо
«тс.»
ножови́ще
ножо́вка
«ножівка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нож | білоруська |
| нож | болгарська |
| nóž | верхньолужицька |
| ножь | давньоруська |
| nagà «копито» | литовська |
| нож | македонська |
| nož | нижньолужицька |
| Nagel «ніготь; цвях» | нововерхньонімецька |
| nüz | полабська |
| nóż | польська |
| nožь «ніж» | праслов’янська |
| nizati «низати, проколювати» | праслов’янська |
| nьziti (пор. р. вонзи́ть «устромити») | праслов’янська |
| nogъtь «ніготь» | праслов’янська |
| вонзи́ть | російська |
| нож | російська |
| нôж | сербохорватська |
| nôž | словацька |
| nòž | словенська |
| ножь | старослов’янська |
| nůž | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України