НОГА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
нога́
іє. *onogh-, *n̥gh-, *ongh- «ніготь; кіготь»;
споріднене з лит. nagà «копито», nãgas «ніготь; кіготь», лтс. nagas «обидві руки; руки й ноги», nags «ніготь; кіготь», прус. nage «ступня (ноги)», дінд. áṅghriḥ, amhriḥ «тс.», nakháḥ «ніготь; кіготь», перс. nāāun «тс.», гр. ὄνυξ «ніготь; кіготь; копито», лат. unguis «тс.», дірл. ingen «ніготь; кіготь», дкімр. eguin, кімр. корн. ewin, брет. iwin «тс.», двн. днн. nagal «ніготь», нвн. Nagel, дфриз. neil, дангл. nægl, nægel «тс.», англ. nail «ніготь; кіготь», дісл. nagl «ніготь», гот. ganagljan «прибивати цвяхами»;
псл. noga «нога»;
р. болг. нога́, бр. нага́, др. нога, п. нл. noga, ч. слц. вл. noha, полаб. nügă, м. нога, схв. нòга, слн. nôgа, стсл. нога;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відно́га
«відгалуження (гори, стовбура, дороги)»
ганави́ці
«шкіряні штани»
за́ніжка
«задня нога тварини»
збезно́жити
збезно́жіти
на́гавки
«суконні штани»
ніжа́та
«ніжки»
ні́жка
ніжкува́ти
«збиратися і топтати ногами землю»
(про овець)
ніжни́й
«ножний»
ніжча́та
«тс.»
ногави́ці
«суконні штани; [нижні штани Ж; панчохи МСБГ]»
ногави́ця
«холоша»
ногавичиня́та
«штанці»
нога́вки́
«полотняні штани Г; верхні штани Ж»
ножани́й
«ножний, який стосується ніг, який знаходиться на ногах»
ноженє́
«пальці ноги»
(зб.)
ножени́й
ножи́сько
ножіни́й
«тс.»
ножкови́й
(у сполученні [ножкове́ пу́щення] «пущення перед масницею, коли їдять холодець із свинячих ніг»)
ножни́й
но́зя
«нога, ніжка»
(дит.)
обни́жки
«вовна гіршої якості»
о́бніж
«квітковий пилок, який бджоли на задніх ніжках переносять у вулик для виготовлення перги; [підніжжя Ж]»
обні́жжя
обні́жка
«обніж»
обні́жки
«вовна низької якості, яку настригають з ніг, морди та хвоста вівці»
обні́жок
«поперечка між ніжками стола, стільця»
обно́га
«гірський відріг, підніжжя гори»
о́бнож
«обніж»
під-ножа́й
«педаль»
підні́жжя
підні́жка
підні́жок
підно́же
«підніжжя»
підно́жичий
«підніжний»
підно́жі
«підніжки в ткацькому верстаті»
по́ніж
«частина колиски»
поножаї́
«підніжки в ткацькому верстаті»
поно́жі́
«тс.»
попідні́ж
«під ноги»
розні́жка
су́ніж
(у сполученнях [с. лячи, с. спати] «лягти, спати так, що двоє і більше лежачих торкаються ногами»)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nail «ніготь; кіготь» | англійська |
| нага́ | білоруська |
| нога́ | болгарська |
| iwin «тс.» | бретонська |
| noha | верхньолужицька |
| ganagljan «прибивати цвяхами» | готська |
| ὄνυξ «ніготь; кіготь; копито» | грецька |
| nægl | давньоанглійська |
| nægel «тс.» | давньоанглійська |
| nagal «ніготь» | давньоверхньонімецька |
| áṅghriḥ | давньоіндійська |
| amhriḥ «тс.» | давньоіндійська |
| nakháḥ «ніготь; кіготь» | давньоіндійська |
| ingen «ніготь; кіготь» | давньоірландська |
| nagl «ніготь» | давньоісландська |
| eguin | давньокімрська |
| nagal «ніготь» | давньонижньонімецька |
| нога | давньоруська |
| neil | давньофризька |
| *onogh- | індоєвропейська |
| *n̥gh- | індоєвропейська |
| *ongh- «ніготь; кіготь» | індоєвропейська |
| ewin | кімрська |
| ewin | корнська |
| unguis «тс.» | латинська |
| nagas «обидві руки; руки й ноги» | латиська |
| nagà «копито» | литовська |
| nãgas «ніготь; кіготь» | литовська |
| nags «ніготь; кіготь» | литовська |
| нога | македонська |
| noga | нижньолужицька |
| Nagel | нововерхньонімецька |
| nāϰun «тс.» | перська |
| nügă | полабська |
| noga | польська |
| noga «нога» | праслов’янська |
| nage «ступня (ноги)» | прусська |
| нога́ | російська |
| нòга | сербохорватська |
| noha | словацька |
| nôgа | словенська |
| нога | старослов’янська |
| noha | чеська |
білоніг «остудник. Herniaria glabra L.» (бот.)
складне утворення з основ прикметника бі́лий та іменника нога́;
назва зумовлена тим, що розтертий остудник дає піну, яка добре відмиває шкіру;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бі́лий | ? |
| нога́ | ? |
бретна́ль «даховий цвях, костиль, цвях» (заст.)
запозичення з польської мови;
п. bretnal, bratnal походить від н. Bréttnagel, яке складається з основ іменників Brett «дошка», що є давнім варіантом до форми Bord «борт», і Nágel «цвях», спорідненого з лат. ungula «кіготь, копито», лит. naga «копито», укр. нога;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блатна́р
«тс.»
брента́ль
«тесовий цвях»
бринта́ло
бринта́ль
за братнали
(1633)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ungula «кіготь, копито» | латинська |
| naga «копито» | литовська |
| Bréttnagel | німецька |
| bretnal | польська |
| нога | українська |
| Brett «дошка» | ? |
| Bord «борт» | ? |
| Nágel «цвях» | ? |
гори́ніж «догори ногами»
результат видозміни давнішого *горініж (пор. горі́ли́ць), складного прислівника, утвореного з прислівника [го́рі] «догори, вверх» і основи іменника нога́ в формі давніх невідмінюваних прикметників (пізніших прислівників) на -ь, належних до ĭ-ocнов (пор. аналогічне стсл. свободь «вільний (вільно)» і под.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| горініж (пор. горі́ли́ць) | ? |
| го́рі «догори, вверх» | ? |
| нога́ (пізніших прислівників) | ? |
долі́ніж «ногами вниз»
складний прислівник, утворений поєднанням прислівника до́лі «вниз», що походить від діл, з іменником нога́ у давній формі невідмінюваних імен на -ь (і-основ);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| до́лі «вниз» | ? |
| діл | ? |
| нога́ (і-основ) | ? |
| ь (і-основ) | ? |
корсоно́гий «кривоногий»
менш обґрунтоване зіставлення з р. [курси́вый] «кривоногий» (Петлева Этимология 1982, 34–35);
складне слово, утворене, очевидно, з основ іменників [ко́рса] «загнутий полоз саней» ([корс] «вигин полоза») і нога́;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| курси́вый «кривоногий» | російська |
| ко́рса «загнутий полоз саней» ([корс] «вигин полоза») | українська |
| нога́ | українська |
кутерно́гий «кульгавий, клишоногий»
складне утворення, другим компонентом пов’язане з нога́;
перша частина залишається нез’ясованою;
можливо, пов’язане з р. [куты́рки] (у виразі вверх куты́рками «шкереберть»), [кутырну́ться] «спіткнутися, упасти»;
зближують також з р. [кутерме́сить] «пустувати», лит. kūturti : kiūturti «іти повільно, в стані пригніченості», або з рум. cutonóg «скривлене плече, нога; криворукий, кривоногий» (Sławski III 443);
пов’язання з п. [kutryfalca, kudrychwalca] «хитрун» (Brückner 285) позбавлене підстав;
п. kuternoga «клишоногий» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
кутерно́ва
«з паралізованою, кривою ногою»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kūturti : kiūturti «іти повільно, в стані пригніченості» | литовська |
| kutryfalca, kudrychwalca «хитрун» | польська |
| kuternoga «клишоногий» (з укр.) | польська |
| куты́рки (у виразі вверх куты́рками «шкереберть») | російська |
| кутерме́сить «пустувати» | російська |
| cutonóg «скривлене плече, нога; криворукий, кривоногий» | румунська |
| нога́ | ? |
| кутырну́ться «спіткнутися, упасти» | ? |
куцоні́жка «брахіподій, Brachypodium Р. В.» (бот.)
складне утворення з основ слів ку́ций і ні́жка, похідного від нога́;
назва зумовлена тим, що колоски цієї трави знаходяться на коротких ніжках (Нейштадт 122–123);
українська назва як науковий термін виникла, очевидно, шляхом калькування р. коротконо́жка «тс.» або безпосередньо латинської назви, утвореної з гр. βραχύς «короткий» і πούς (ποδός) «нога»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| βραχύς «короткий» | грецька |
| коротконо́жка «тс.» | російська |
| ку́ций | ? |
| ні́жка | ? |
| нога́ | ? |
нога́та «дрібна монета в давній Русі»
менш обґрунтоване виведення (Кипарский ВЯ 1956/5, 135) від нога́;
кипч. тур. nakt «гроші, готівка», крим.-тат. nant «тс.» походить від ар. naḳd «дрібні гроші»;
запозичення з тюркських мов;
р. нога́та, др. ногата;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| naḳd «дрібні гроші» | арабська |
| ногата | давньоруська |
| nakt «гроші, готівка» | кипчацька |
| naϰt «тс.» | кримсько-татарська |
| нога́та | російська |
| nakt «гроші, готівка» | турецька |
| нога | українська |
о́нікс «різновид агату» (мін.)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. ὄνυξ «напівдорогоцінний камінь онікс» є результатом перенесення на мінерал назви ὄνυξ «ніготь» (за подібністю кольору), спорідненої з лат. unguis «тс.», лит. nagùtis «ніготь, кіготь», псл. nogъtь, noga, укр. ні́готь, нога́;
виведення з латинської мови (лат. onyx) через німецьку (н. Înyx) (Фасмер III 141) відбиває лише вторинний пізніший процес;
р. болг. м. о́никс, бр. о́нікс, др. ониксъ, п. onyks, onich, ч. слц. onyx, схв. о̀никс, слн. о́niks, стсл. оникъсъ;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́нікс | білоруська |
| о́никс | болгарська |
| ὄνυξ «напівдорогоцінний камінь онікс» | грецька |
| ониксъ | давньоруська |
| unguis «тс.» | латинська |
| nagùtis «ніготь, кіготь» | литовська |
| о́никс | македонська |
| onyks | польська |
| onich | польська |
| nogъtь | праслов’янська |
| о́никс | російська |
| о̀никс | сербохорватська |
| onyx | словацька |
| о́niks | словенська |
| оникъсъ | старослов’янська |
| ні́готь | українська |
| onyx | чеська |
| ὄνυξ «ніготь» (за подібністю кольору) | ? |
| noga | ? |
| нога́ | ? |
фо́рналь «конюх; [батрак, найнятий паном з річним утриманням Корз]»
запозичення з польської мови;
п. fornal «конюх, наймит; гак на кінці дишла» походить від н. Vornagel, утвореного з прийменника vor- «перед» та іменника Nagel «цвях», спорідненого з англ. nail, дісл. nagl(i), гот. ganagljan «прибивати», які зводяться до іє. *оnogh-, *n̥gh-, *ongh- «цвях», звідки походять також дінд. áṅghriḥ, amhriḥ «нога», гр. ὄνυξ «ніготь, кіготь», лат. unguis «тс.», прус. nage «нога», лит. nagа̀ «копито», лтс. nags «ніготь», псл. noga, укр. нога́;
назва цвяха на кінці дишла перенесена на назву фурмана (пор. зворотне: п. furmanek «візник» набуло значення «гак на кінці дишла»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
фірна́ль
«кучер, конюх; залізний гак на кінці дишла»
форна́лька
«робоча коняка»
форна́льки
«упряжка на робочих конях»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nail | англійська |
| ganagljan «прибивати» | готська |
| ὄνυξ «ніготь, кіготь» | грецька |
| áṅghriḥ | давньоіндійська |
| amhriḥ «нога» | давньоіндійська |
| nagl(i) | давньоісландська |
| *оnogh- | індоєвропейська |
| *n̥gh- | індоєвропейська |
| *ongh- «цвях» | індоєвропейська |
| unguis «тс.» | латинська |
| nags «ніготь» | латиська |
| nagа̀ «копито» | литовська |
| Vornagel | німецька |
| Nagel «цвях» | німецька |
| fornal «конюх, наймит; гак на кінці дишла» | польська |
| noga | праслов’янська |
| nage «нога» | прусська |
| нога́ | українська |
ла́поть «личак»
висловлювалася думка і про зв’язок з ла́па, як у р. нога́ – но́готь (Фасмер II 459; Trautmann 149);
не виключено також, що в слові збереглася найдавніша семантика кореня, пов’язаного з обдиранням кори: взуття могло бути названо за матеріалом, з якого воно зроблене (лико, кора);
підкреслюється, що личак був взуттям дуже недовговічним, швидко рвався (Machek ESJČ 320);
семантичний зв’язок між ла́поть «взуття» і лапоть «ганчірка» пояснюється по-різному: припускається, що lapъtь спочатку означало «онуча», а вже потім «вид взуття» (Karłowicz SWO 352);
найближчий відповідник – лит. lopùtė «взуття, сплетене з грубих ниток, мотузок»;
псл. lapъtь «взуття, плетене з лика і под.», пов’язане з lapbtb «клапоть, ганчірка»;
р. ла́поть, бр. ла́паць, др. лапотьникъ «взутий у лапті», п. [łapeć] «личак», ч. laptě, láptě «личаки», болг. лапчи́ни, лапчу́ни «селянські шерстяні шкарпетки», схв. [lapčina] «старовинне взуття»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лапо́тник
«той, що носить личаки; селянин»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ла́паць | білоруська |
| лапчи́ни | болгарська |
| лапчу́ни «селянські шерстяні шкарпетки» | болгарська |
| лапотьникъ «взутий у лапті» | давньоруська |
| lopùtė «взуття, сплетене з грубих ниток, мотузок» | литовська |
| łapeć «личак» | польська |
| lapъtь «вид взуття» | праслов’янська |
| lapъtь «взуття, плетене з лика і под.» | праслов’янська |
| нога́ | російська |
| но́готь | російська |
| ла́поть | російська |
| lapčina «старовинне взуття» | сербохорватська |
| ла́па | українська |
| ла́поть «взуття» | українська |
| ла́поть «ганчірка» | українська |
| laptě «личаки» | чеська |
| láptě «личаки» | чеська |
па́нога «велика гілка»
похідне утворення від нога, псл. noga в переносному значенні «паросток, паросток кореня»;
схв. па̏нога «усохла нога, кукса ноги; окреме відгалуження річки; корінь зуба і под.», слн. рánoga «галузь діяльності»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| noga «паросток, паросток кореня» | праслов’янська |
| па̏нога «усохла нога, кукса ноги; окреме відгалуження річки; корінь зуба і под.» | сербохорватська |
| рánoga «галузь діяльності» | словенська |
| нога | українська |
сто́нга «стонога, мокриця звичайна, Oniscus murarius» (зоол.)
результати фонетичної видозміни форми сто́но́га «тс.», утвореної з основ слів сто і нога́ (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
стогна́
сто́гнова
«тс.»
стоньга
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сто́но́га «тс.» | українська |
| сто | українська |
| нога́ | українська |
пентоно́га «біла вівця з чорними ногами або чорна вівця з білими ногами»
складне утворення, перша частина якого пов’язана з п. piętno «відбиток, знак; родимка; тавро», спорідненим з укр. п’я́тно́, а другою є основа слова нога́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пентоні́жка
(назва вівці)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| piętno «відбиток, знак; родимка; тавро» | польська |
| п'я́тно́ | українська |
| нога́ | українська |
убосо́ноч «без шкарпеток або онуч; босоніж»
префіксальне утворення від *босоноч, *босо́ніч, яке виникло, очевидно, як результат фонетичної видозміни *босонож › босо́ніж, складного прислівника, утвореного з основ слів бо́сий і нога́ (див.);
бр. [убасо́нач];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| убасо́нач | білоруська |
| *босоноч | українська |
| *босо́ніч | українська |
| *босонож | українська |
| босо́ніж | українська |
| бо́сий | українська |
| нога | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України