НИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ни́ти «тупо боліти; набридливо скаржитись, виражати незадоволення; видавати протяжні, набридливі звуки»

споріднене з лит. nõvyti «мучити», лтс. nāve «смерть», прус. nowis «тулуб», гот. naus «труп, мрець», nawis «мертвий», ірл. núna «голод»;
псл. nyti «хиріти, нидіти», пов’язане з navь «мрець; смерть»;
р. ныть, бр. ныць, др. ныти «сумувати», п. [nyć] «сохнути, марніти, худнути з туги, журби», ч. nýti «нудитися», слц. nyt’ «тс.», стсл. оуныти «бути бездіяльним, млявим»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

внува́ти «скучати»
ни́тик
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ныць білоруська
naus «труп, мрець» готська
nawis «мертвий» готська
ныти «сумувати» давньоруська
núna «голод» ірландська
nāve «смерть» латиська
nõvyti «мучити» литовська
nyć «сохнути, марніти, худнути з туги, журби» польська
nyti «хиріти, нидіти» праслов’янська
navь «мрець; смерть» праслов’янська
nowis «тулуб» прусська
ныть російська
nyt' «тс.» словацька
оуныти «бути бездіяльним, млявим» старослов’янська
nýti «нудитися» чеська

ни́ти́ «пристрій у ткацькому верстаті, за допомогою якого піднімаються нитки основи»

споріднені з лит. nýtis «реміза (у ткацькому верстаті)», лтс. nīts «частина ткацького верстата»;
псл. *nitъ (мн. *nity), *nitjenici, *nitjenъky, пов’язані з nitь, укр. ни́тка;
р. [ни́ты] «пристрій у ткацькому верстаті, за допомогою якого піднімаються нитки основи», [нит, ни́та, ни́тченки, ни́тяницы, ни́ченицы, ни́ченки], бр. ніт, п. [nit, nica, nicenica], nicienica, nicielnica, [niczelnica, nicionka], слц. nitel’nicа, болг. ни́щи, ни́щелки, схв. нȕти, [nićаnice], слн. [niti], ničálnice «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

начийниця «тс.»
начільниці
ни́тяльниці «основа (тканини)»
ни́чалниця «нитяна петля в ткацькому верстаті для підняття ниток основи»
ни́чаниці
ничелни́ці
ни́че́льниці «тс.; основа (тканини) Ж»
ни́чени́ці «тс.»
ничи́йниці
ничи́йниці
ни́чилниці «пристрій у ткацькому верстаті»
ни́чильниці
ни́чиниці
ни́чільниці «круглі дрючки з рівцями по обох кінцях, на яких є петлі (нитки)» (у ткацькому верстаті)
ніт «начиння у ткацькому верстаті»
ні́чилниці «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ніт білоруська
ни́щи болгарська
ни́щелки болгарська
nīts «частина ткацького верстата» латиська
nýtis «реміза (у ткацькому верстаті)» литовська
nit польська
nica польська
nicenica польська
nicienica польська
nicielnica польська
niczelnica польська
nicionka польська
*nitъ (мн. *nity) праслов’янська
*nitjenici праслов’янська
*nitjenъky праслов’янська
*nity праслов’янська
ни́ты «пристрій у ткацькому верстаті, за допомогою якого піднімаються нитки основи» російська
нит російська
ни́та російська
ни́тченки російська
ни́тяницы російська
ни́ченицы російська
ни́ченки російська
нȕти сербохорватська
nićаnice сербохорватська
nitel'nicа словацька
niti «тс.» словенська
ničálnice «тс.» словенська
ни́тка українська

зуноватися «набриднути, спротивіти»

слц. zunovať «набриднути» утворене від unúvat’, unovať «турбувати», що є фактитивною формою від nyt’ «знемагати», спорідненою з укр. ни́ти;
запозичення з словацької мови;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
zunovať «набриднути» словацька
unovať «турбувати» словацька
nyt' «знемагати» словацька
unúvat' словацька
ни́ти українська

ни́ді́ти

пов’язане з ни́ти;
пор. р. [зныде́ть] «відчувати ниючий біль»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ни́джа «недолуга, хвороблива людина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зныде́ть «відчувати ниючий біль» російська
ни́ти українська

унива́ти «сумувати, впадати у відчай»

похідне утворення від ни́ти «виражати незадоволення» (з давнім розширенням кореня, пор. ви́тизавива́ти і под.);
р. уныва́ть «сумувати, впадати у відчай; блякнути, замирати (про природу)», уны́ть «тс.», уны́лый, бр. [уны́ць] «засохнути, висохнути, втратити життєві сили; пережити, перетривожитися; перен. пройти (про час)», др. оуныти «засумувати», ч. unylý «сумний», болг. уни́вам «сумувати», стсл. оуныти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

уни́ванє «сумування; слабкодухість»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
уны́ць «засохнути, висохнути, втратити життєві сили; пережити, перетривожитися; перен. пройти (про час)» білоруська
уни́вам «сумувати» болгарська
оуныти «засумувати» давньоруська
уныва́ть «сумувати, впадати у відчай; блякнути, замирати (про природу)» російська
уны́ть «тс.» російська
уны́лый російська
оуныти «тс.» старослов’янська
ни́ти «виражати незадоволення» (з давнім розширенням кореня, пор. ви́ти -- завива́ти і под.) українська
unylý «сумний» чеська

унувати «втомитися, набридати Шейк; нудитися, докучати, спонукати О»

запозичення зі словацької мови;
слц. unúvat’ «утруднювати, турбувати» пов’язане з navit’ sa, якому відповідає ч. заст. naviti «усмертити, морити, загубити», únava «втома», що споріднене зі слц. nýti, укр. ни́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
unúvat' «утруднювати, турбувати» словацька
nýti словацька
ни́ти українська

нів «молодик, новий місяць»

псл. novь «молодик, новий місяць», утворене від прикметника novъ «новий» у виразі novъ měsęcь «новий місяць»;
пор. др. новъ (новыи) мѣсяць, п. ст. now miesiąc, ч. ст. nov měsiec «тс.»;
др. новь, п. nów, ч. слц. nov «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нив «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
новъ (новыи) давньоруська
новыи давньоруська
мѣсяць давньоруська
новь давньоруська
now польська
nów польська
novь «молодик, новий місяць» праслов’янська
nov «тс.» словацька
nov měsiec «тс.» чеська
nov «тс.» чеська
novъ «новий» ?
měsęcь «новий місяць» ?
новъ (новыи) ?

Ні́ла (жіноче ім’я)

у російській мові пов’язується також (Петровский 167) з чоловічим ім’ям Нил;
очевидно, результат скорочення імен Неоні́ла, Леоні́ла;
р. Ни́ла, бр. Ні́ла;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Ні́ла білоруська
Нил російська
Ни́ла російська
Неоні́ла українська
Леоні́ла українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України