НИКНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ни́кнути «нахилятися, нагинатися, припадати до землі; зникати»
споріднене з лит. nỹkti «зникати; хиріти», лтс. nīkt «хиріти», хет. ninink- «підіймати, брати; збирати»;
псл. niknǫti «схилятися, нахилятися, зникати», очевидно, генетично тотожне з niknǫti «з’являтися, проростати»;
р. ни́кнуть «схилятися, нахилятися; слабнути», бр. ні́кнуць «схилятися, нахилятися», [ні́каць] «шукаючи заглядати всюди; нахиляти голову; ховатися», др. никнути «схилятися, припадати», п. niknąć «зникати», схв. нȕкнути «поникнути; упасти на коліна», слн. [níkniti] «зникнути», стсл. поникнѫти «нахилитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вника́ти
зника́вий
«минущий»
зника́ти
зни́клий
зни́кнути
зни́кти
ник
«зирк, глядь; шасть»
(виг.)
ни́ка́ти
«ходити без діла, без мети, тинятися; заглядати; [дивитися; нахилятися Ж, ВеУг; нюхати, нишпорити, шукати О]»
ни́клий
«похилений; сумний; [слабкий, ніжний Ж]»
ни́кший
«нижчий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ні́кнуць «схилятися, нахилятися» | білоруська |
ні́каць «шукаючи заглядати всюди; нахиляти голову; ховатися» | білоруська |
никнути «схилятися, припадати» | давньоруська |
nīkt «хиріти» | латиська |
nỹkti «зникати; хиріти» | литовська |
niknąć «зникати» | польська |
niknǫti «схилятися, нахилятися, зникати» | праслов’янська |
ни́кнуть «схилятися, нахилятися; слабнути» | російська |
нȕкнути «поникнути; упасти на коліна» | сербохорватська |
níkniti «зникнути» | сербохорватська |
поникнѫти «нахилитися» | старослов’янська |
ninink- «підіймати, брати; збирати» | хетська |
виника́ти
похідне утворення від псл. nikati, яке, очевидно, вже тоді, як і пізніше др. никати, никнути, мало два протилежних значення «схилятися» і «підійматися, з’являтися»;
р. [виника́ть], бр. выніка́цъ, др. выникнути «висунутися», п. wynikać, ч. vznikati, слц. vznikať, болг. възни́квам, м. возникнува, слн. vznikati, стсл. възникнѫти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́никлий
одника́ти
«підійматися, трохи підростати»
(від землі)] Ж
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
выніка́цъ | білоруська |
възни́квам | болгарська |
никати | давньоруська |
выникнути «висунутися» | давньоруська |
возникнува | македонська |
wynikać | польська |
виника́ть | російська |
vznikať | словацька |
vznikati | словенська |
vznikati | чеська |
nikati | ? |
никнути | ? |
значення «схилятися» | ? |
і «підійматися, з’являтися» | ? |
възникнѫти | ? |
навзни́ч «навзнак»
результат деетимологізації форми на́взна́к (на́взнач) і зближення її основного компонента nak- з основою nik-, наявною в словах ни́кнути, ниць та ін;
р. на́взничь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
навзни́к
«тс.»
навзніч
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
на́взничь | російська |
на́взна́к (на́взнач) | українська |
ни́кнути | українська |
ниць | українська |
на́взнач | українська |
ни́чка «недоросток маленький, Centunculus minimus L.» (у сполуці [н. непримітка] (бот.)
очевидно, похідне утворення від ни́кнути «припадати до землі»;
назва зумовлена тим, що ця маленька рослина має витке, простягнуте стебло;
пор. р. низмя́нка (бот.) «недоросток»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
низмя́нка «недоросток» (бот.) | російська |
ни́кнути «припадати до землі» | українська |
поникниця «гравілат, Geum rivale L.; моховинка, Sagina procumbens L.» (бот.)
назва зумовлена тим, що квітки цих рослин під час цвітіння поникають (у фазі бутонів вони обернені догори) (Нейштадт 324);
пов’язане з дієсловом ни́кнути;
р. [пони́клица] «моховинка», бр. [панікніца] «гравілат», слц. poniklec «сон-трава лучна, Pulsatilla pratensis»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
панікніца «гравілат» | білоруська |
пони́клица «моховинка» | російська |
poniklec «сон-трава лучна, Pulsatilla pratensis» | словацька |
ни́кнути | українська |
уни́гати «втомити, зморити»
не зовсім ясне;
можливо, афективне утворення, пов’язане з ни́ка́ти, ни́кнути «клонитися», пор. ни́клий «з опущеною головою; сумний; [слабкий]»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ни́ка́ти | українська |
ни́кнути «клонитися» | українська |
ни́клий «з опущеною головою; сумний; [слабкий]» | українська |
уника́ти «намагатися не спілкуватися з ким-небудь, не бажати чогось»
похідне утворення від ни́ка́ти, ни́кнути «нахилятися, нагинатися» (з розвитком значення від конкретного до більш абстрактного);
ч. unikati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
уни́кливий
«непрямий, ухильний»
уни́кнення
уни́кнути
уни́кувати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ни́ка́ти | українська |
ни́кнути «нахилятися, нагинатися» (з розвитком значення від конкретного до більш абстрактного) | українська |
unikati | чеська |
ник «ніхто»
може бути, як і р.-цсл. никъ(жє) «тс.», залишком давньої форми наз. в. одн. займенника псл. kъto без компонента -to (як і kogo, komu, kоmь) або запозиченням з польської чи словацької мов, у яких [nik] «ніхто» вважається результатом скорочення форми nikt(o) (Brückner 363–364);
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
nikt(o) | польська |
kъto (як і kogo, komu, kоmь) | праслов’янська |
nik «ніхто» | праслов’янська |
никъ(жє) «тс.» | русько-церковнослов’янська |
nik | словацька |
nikt(o) | словацька |
бале́т
запозичення з французької мови;
фр. ballet «тс.» походить від іт. balletto, демінутива до ballo «бал, танець»;
форма на -ник є українським утворенням від запозиченого слова;
р. бр. болг. м. бале́т, п. ч. слц. вл. balet, схв. бàлēт, слн. balét;
Фонетичні та словотвірні варіанти
балери́на
бале́тник
«артист балету»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бале́т | білоруська |
бале́т | болгарська |
balet | верхньолужицька |
balletto | італійська |
бале́т | македонська |
balet | польська |
бале́т | російська |
бàлēт | сербохорватська |
balet | словацька |
balét | словенська |
ballet «тс.» | французька |
balet | чеська |
ballo «бал, танець» | ? |
ник | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України