НИВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ни́ва
псл. niva, віддалено пов’язане з nizъ «низ»;
споріднене з гр. νειός «поле під паром, нива»,νειόϑι «до глибини»,νειόϑεν «знизу, з глибини», дінд. ni- «вниз», nivát- «низина», двн. nidar «внизу»;
недостатньо обґрунтовані зіставлення з лтс. niẽva «глум, презирство», лит. neivà «важка хвороба, тривала хвороба», náivyti «занапастити себе» (MŠhl.–Endz. II 751–752), з схв. ȕва «край, пруг», болг. и́ва «тс.» з поясненням початкового n як привнесеного з прийменників *sъn-, *vъn- (Vaillant RÉS 22, 191–192) або з псл. novъ «новий» (Machek ESJČ 400);
р. болг. м. ни́ва, бр. ні́ва, др. нива, п. вл. нл. niwa, ч. слц. niva, полаб. naivă, схв. њȕва, слн. njíva, стсл. нива;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́нив
«толока за нивами»
ни́в'я́
(зб.)
ни́вина́
«сіно з ниви Ж; парове поле ВеУг»
підни́вок
«маленька лука в нижчерозташованому кінці ниви»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ні́ва | білоруська |
и́ва «тс.» | болгарська |
ни́ва | болгарська |
niwa | верхньолужицька |
νειός «поле під паром, нива» | грецька |
νειόϑι «до глибини» | грецька |
νειόϑεν «знизу, з глибини» | грецька |
nidar «внизу» | давньоверхньонімецька |
ni- «вниз» | давньоіндійська |
nivát- «низина» | давньоіндійська |
нива | давньоруська |
niẽva «глум, презирство» | латиська |
neivà «важка хвороба, тривала хвороба» | литовська |
náivyti «занапастити себе» | литовська |
ни́ва | македонська |
niwa | нижньолужицька |
naivă | полабська |
niwa | польська |
niva | праслов’янська |
nizъ «низ» | праслов’янська |
*sъn- | праслов’янська |
*vъn- | праслов’янська |
novъ «новий» | праслов’янська |
ни́ва | російська |
ȕва «край, пруг» | сербохорватська |
њȕва | сербохорватська |
niva | словацька |
njíva | словенська |
нива | старослов’янська |
niva | чеська |
нив'я́нка «шерардія польова, Sherardia arvensis L.» (бот.)
похідне утворення від ни́ва;
назва зумовлена тим, що ця трава росте переважно на полях (пор. її видову назву);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ни́ва | українська |
нів «молодик, новий місяць»
псл. novь «молодик, новий місяць», утворене від прикметника novъ «новий» у виразі novъ měsęcь «новий місяць»;
пор. др. новъ (новыи) мѣсяць, п. ст. now miesiąc, ч. ст. nov měsiec «тс.»;
др. новь, п. nów, ч. слц. nov «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нив
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
новъ (новыи) | давньоруська |
новыи | давньоруська |
мѣсяць | давньоруська |
новь | давньоруська |
now | польська |
nów | польська |
novь «молодик, новий місяць» | праслов’янська |
nov «тс.» | словацька |
nov měsiec «тс.» | чеська |
nov «тс.» | чеська |
novъ «новий» | ? |
měsęcь «новий місяць» | ? |
новъ (новыи) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України