НЕСТЕРПУЧЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
терпі́ти
псл. *tьr̥pěti «терпіти» (первісне значення «залишатися затерплим») пов’язане з *tьr̥pti, tьr̥pnǫti «терпнути»;
викликає сумнів зіставлення псл. *tьr̥pěti «терпіти» з нвн. darben «терпіти нужду, бідувати» (Machek ESJČ 653);
р. терпе́ть «терпіти», бр. цярпе́ць, др. тьрпѣти, п. cierpieć, ч. trpět, слц. trpiet’, вл. ćеrpjeć, нл. śerṕeś, болг. търпя́, м. трпи, схв. тр́пети, слн. trpéti, стсл. трьпѣти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́терп
«терпіння»
знетерпели́витися
«втратити терпіння»
знетерпли́вити
«позбавити терпіння»
невитерпи́мий
неви́терпний
«тс.»
нестерпу́ча
«нестерпна досада»
нестерпу́чий
нетерпели́витися
нетерпі́й
«нетерпіння»
нетерпу́чий
«нестерпний»
потерпа́ти
потерпліня
«терпіння»
сте́рпний
терпезли́вий
«терпеливий»
терпели́вець
«мученик»
терпели́вий
терпе́н
«який перетерпів»
терпе́нний
«терплячий»
терпе́ць
терпи́ло
«терпець»
терпі́жка
«тс.»
терпі́ння
терпли́вий
терпління
«терпіння»
терпля́чий
терпля́чка
терплячки́й
терпу́чий
«тс.»
терпя́чий
терпя́чка
«терпіння»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цярпе́ць | білоруська |
| търпя́ | болгарська |
| ćеrpjeć | верхньолужицька |
| тьрпѣти | давньоруська |
| трпи | македонська |
| śerṕeś | нижньолужицька |
| darben «терпіти нужду, бідувати» | нововерхньонімецька |
| cierpieć | польська |
| *t<SUP>ь</SUP>r̥pěti «терпіти» (первісне значення «залишатися затерплим») | праслов’янська |
| *t<SUP>ь</SUP>r̥pti | праслов’янська |
| t<SUP>ь</SUP>r̥pnǫti «терпнути» | праслов’янська |
| *t<SUP>ь</SUP>r̥pěti «терпіти» | праслов’янська |
| терпе́ть «терпіти» | російська |
| тр́пети | сербохорватська |
| trpiet' | словацька |
| trpéti | словенська |
| трьпѣти «тс.» | старослов’янська |
| trpět | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України