НЕНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

не́ня «мати, мама»

псл. nanъ, nana, nena, nenja;
дитячі за походженням слова (від дитячого лепету), що виникали в різних мовах, як правило, незалежно одне від одного;
очевидно, існували вже в індоєвропейській прамові;
пор. дінд. nanā́ «мама, неня», гр.νέννα «тітка, бабка»νάννη «тс.»,νέννος «дядько, дід», νάννος «тс.», алб. nane «мати, годівниця», лат. nonnus, nonna «монах, монахиня; вихователь дитини, вихователька дитини», кімр. nain «бабка»;
помилково виводилися (Mikl. EW 211) з тюрк. néné «мати, старша сестра»;
п. [nana] «мати, мама», [nena, nenia, nienia] «тс.», [nan] «батько», слц. ňaňо «батько, тато», ňaňa «тітка; тато», nénika «тітка», вл. нл. nan «батько», болг. не́ня «тітка, сестра матері», не́ни (звертання молодшого до старшого, особливо до брата), не́нчо «тс.», м. нена «мати, мама», схв. на́на, néna «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

не́нин
не́нів
не́нін
не́нька «тс.»
не́ньо «батько, тато»
не́ньчин
Етимологічні відповідники

Слово Мова
nane «мати, годівниця» албанська
не́ня «тітка, сестра матері» болгарська
не́ни (звертання молодшого до старшого, особливо до брата) болгарська
не́нчо «тс.» болгарська
nan «батько» верхньолужицька
νέννα «тітка, бабка» грецька
νάννη «тс.» грецька
νέννος «дядько, дід» грецька
νάννος «тс.» грецька
nanā́ «мама, неня» давньоіндійська
nain «бабка» кімрська
nonnus латинська
nonna «монах, монахиня; вихователь дитини, вихователька дитини» латинська
нена «мати, мама» македонська
nan «батько» нижньолужицька
nana «мати, мама» польська
nena «тс.» польська
nenia «тс.» польська
nienia «тс.» польська
nan «батько» польська
nanъ праслов’янська
nana праслов’янська
nena праслов’янська
nenja праслов’янська
на́на «тс.» сербохорватська
ňaňо «батько, тато»«тітка; тато»«тітка» словацька
ňaňa «батько, тато»«тітка; тато»«тітка» словацька
nénika «батько, тато»«тітка; тато»«тітка» словацька
néné «мати, старша сестра» тюркські

нана́шко «хрещений батько Г, Ж; весільний батько Ме»

молд. нэна́ш (нына́ш, нуна́ш, наш) «хрещений батько; весільний батько», рум. nănáş, [nînáş, nunáş], naş «тс.», nănáşă (náşă) «хрещена мати; весільна мати» пов’язані з молд. нун, рум. nun «весільний батько», яке зводиться до лат. *nunnus ‹ nonnus «чернець; доглядач дітей, вихователь», що зіставляється з дінд. nanā́ «мама», гр.νάννη «тітка», укр. не́ня «мати»;
запозичення зі східнороманських мов;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нана́шка «хрещена мати Г; весільна мати Ме»
нона́шок «хрещений батько»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
nanā́ «мама» давньоіндійська
*nunnus ‹ nonnus «чернець; доглядач дітей, вихователь» латинська
нэна́ш «хрещений батько; весільний батько» (нына́ш, нуна́ш, наш) молдавська
нун молдавська
nănáş румунська
nun «весільний батько» румунська
не́ня «мати» українська
nînáş ?
nunáş ?
naş «тс.» ?
гр.νάννη «тітка» ?

ня́ня «жінка або дівчина, що доглядає дитину; [мати Ж; (пестл.) корова]»

може бути дуже давнім, пор. дінд. nanā́ «матінка, неня», гр. νέννα, νάννη «тітка», νέννος, νάννος «дядя», лат. nonnus «монах; вихователь дитини», nоnna «монахиня; вихователька дитини», алб. nanë «мати, годівниця», кімр. nain «бабка», проте, мабуть, виникало в різних мовах незалежно;
припущення про походження з іт. ńańa (Štrekelj 41–42) необґрунтоване;
дитяче за походженням слово, утворене шляхом подвоєння складу ня- (пор. ма́ма);
не виключена можливість виникнення з неня внаслідок асиміляції голосних (Соболевский РФВ 64, 118; Korsch AfSlPh 9, 658), пор. дя́дя з *дѣдя;
р. ня́ня «няня», бр. ня́нька, п. niania «тс.», [nana] «мати, мама; нянька», ч. [nána] «няня», слц. ňaňa «тітка; [татко]», [ňaňo] «тато, татко», вл. нл. nan «тато», болг. [не́ня] «сестра матері», [не́ни] (звертання молодшого до старшого, особливо до брата), не́нчо «тс.», м. не-на «мати, мама», схв. на́на «мама; няня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

наньо
не́ньо «тс.»
няни́зна «майно, земля, що залишилася після смерті батька»
ня́нька
ня́нько «тато»
нянькува́ти
ня́ньо «тато»
ня́ньчити
няню́знина «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
nanë «мати, годівниця» албанська
ня́нька білоруська
не́ня «сестра матері» болгарська
не́ни (звертання молодшого до старшого, особливо до брата) болгарська
не́нчо «тс.» болгарська
nan «тато» верхньолужицька
νέννα грецька
νάννη «тітка» грецька
νέννος грецька
νάννος «дядя» грецька
nanā́ «матінка, неня» давньоіндійська
ńańa італійська
nain «бабка» кімрська
nonnus «монах; вихователь дитини» латинська
nоnna «монахиня; вихователька дитини» латинська
нена «мати, мама» македонська
nan «тато» нижньолужицька
niania «тс.» польська
nana «мати, мама; нянька» польська
ня́ня «няня» російська
на́на «мама; няня» сербохорватська
ňaňa «тітка; [татко]» словацька
ňaňo «тато, татко» словацька
ня- (пор. ма́ма) українська
неня українська
дя́дя українська
nána «няня» чеська

ле́ле (вигук для вираження жалю, нарікання, страху або здивування)

пор. не́не «леле» від не́ня «мати»;
більш очевидною здається тотожність цього вигуку з кличною формою від [ле́ля] (псл. [lelja]) «старша жінка; тітка; мати»);
звичайно пояснюється як вигук звуконаслідувального характеру (псл. *lele), утворений подвоєнням складу le, подібно до гр. ἐλελευ̃ (вигук скорботи), ἐλελελευ̃ «тс.» (Sławski IV 140; БЕР III 354; Matzenauer 239);
болг. ле́ле (вигук для вираження жалю, ляку або здивування), м. леле (вигук для вираження болю, страху, горя, здивування), схв. лȅлē «леле», лēлé «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

леле́кати «голосити, стогнати, квилити»
леле́чи «тс.»
ле́лечко «тс.»
лелі́ти «плакати, пхикати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ле́ле (вигук для вираження жалю, ляку або здивування) болгарська
ἐλελελευ̃ «тс.» грецька
ἐλελευ̃ грецька
леле (вигук для вираження болю, страху, горя, здивування) македонська
lelja праслов’янська
*lele (вигук скорботи) праслов’янська
le праслов’янська
лȅлē «леле» сербохорватська
лēлé «тс.» сербохорватська
не́не «леле» українська
не́ня «мати» українська
ле́ля «старша жінка; тітка; мати» (псл. [lelja]) українська

ни́ні

псл. nyně «нині, тепер»;
споріднене з лит. nù «нині, тепер», nū˘n, nūnaĩ, лтс. nù, дінд. nū, nu, nūnám, ав. nū, дперс. nūram, тох. nu, хет. nuwa «ще», гр. νύ «тепер», νύν, лат. nunc, гот. nu, двн. свн. nū, nu, нвн. nun, дангл. nū, англ. now «тс.»;
іє. *nū˘-, *nū˘-n- «тс.», пов’язане з *neu̯o- «новий»;
р. ны́не «нині, тепер», бр. [ні́нешній] «нинішній, теперішній», др. нынѣ «нині, тепер», ныня, нынѣча, нынѣчю, нынѣче, нынѣчи, нынѣчь, нинечи, п. [ninie, ninia, nynie, nynia], ст. ninie, ч. nyní, ст. nynie «тс.», слц. nynejší «нинішній, теперішній», полаб. nenă, nină, болг. ни́не, стсл. нынѣ, нынга, нынѣчоу, нынгачоу «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відни́ні
дони́ні
не́ні
не́ньки «тс.»
ни́нечка «нині»
ни́нечки
ни́ний «нинішній»
ни́ніка
ни́нікалі
ни́нікаль
ни́нішній
ни́ночки
ни́нька
ни́ньки
однині
пони́ні
Етимологічні відповідники

Слово Мова
авестійська
now «тс.» англійська
ні́нешній «нинішній, теперішній» білоруська
ни́не болгарська
nu готська
νύ «тепер» грецька
νύνũ грецька
давньоанглійська
давньоверхньонімецька
nu давньоверхньонімецька
давньоіндійська
nu давньоіндійська
nūnám давньоіндійська
nūram давньоперська
нынѣ «нині, тепер» давньоруська
ныня давньоруська
нынѣча давньоруська
нынѣчю давньоруська
нынѣче давньоруська
нынѣчи давньоруська
нынѣчь давньоруська
нинечи давньоруська
*nū˘- індоєвропейська
*n-n- «тс.» індоєвропейська
*neu̯o- «новий» індоєвропейська
nunc латинська
латиська
«нині, тепер» литовська
nū˘n литовська
nun нововерхньонімецька
nenă полабська
nină полабська
ninie польська
ninia польська
nynie польська
nynia польська
ninie польська
nyně «нині, тепер» праслов’янська
ны́не «нині, тепер» російська
середньоверхньнімецька
*nū˘ «тс.» середньоверхньнімецька
*nū˘-n- «тс.» середньоверхньнімецька
nynejší «нинішній, теперішній» словацька
нынѣ старослов’янська
нынга старослов’янська
нынѣчоу старослов’янська
нынгачоу «тс.» старослов’янська
nuwa «ще» хетська
nyní чеська
nynie «тс.» чеська
nūnaĩ ?
nu ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України