НЕНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
не́ня «мати, мама»
псл. nanъ, nana, nena, nenja;
дитячі за походженням слова (від дитячого лепету), що виникали в різних мовах, як правило, незалежно одне від одного;
очевидно, існували вже в індоєвропейській прамові;
пор. дінд. nanā́ «мама, неня», гр.νέννα «тітка, бабка»νάννη «тс.»,νέννος «дядько, дід», νάννος «тс.», алб. nane «мати, годівниця», лат. nonnus, nonna «монах, монахиня; вихователь дитини, вихователька дитини», кімр. nain «бабка»;
помилково виводилися (Mikl. EW 211) з тюрк. néné «мати, старша сестра»;
п. [nana] «мати, мама», [nena, nenia, nienia] «тс.», [nan] «батько», слц. ňaňо «батько, тато», ňaňa «тітка; тато», nénika «тітка», вл. нл. nan «батько», болг. не́ня «тітка, сестра матері», не́ни (звертання молодшого до старшого, особливо до брата), не́нчо «тс.», м. нена «мати, мама», схв. на́на, néna «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не́нин
не́нів
не́нін
не́нька
«тс.»
не́ньо
«батько, тато»
не́ньчин
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
nane «мати, годівниця» | албанська |
не́ня «тітка, сестра матері» | болгарська |
не́ни (звертання молодшого до старшого, особливо до брата) | болгарська |
не́нчо «тс.» | болгарська |
nan «батько» | верхньолужицька |
νέννα «тітка, бабка» | грецька |
νάννη «тс.» | грецька |
νέννος «дядько, дід» | грецька |
νάννος «тс.» | грецька |
nanā́ «мама, неня» | давньоіндійська |
nain «бабка» | кімрська |
nonnus | латинська |
nonna «монах, монахиня; вихователь дитини, вихователька дитини» | латинська |
нена «мати, мама» | македонська |
nan «батько» | нижньолужицька |
nana «мати, мама» | польська |
nena «тс.» | польська |
nenia «тс.» | польська |
nienia «тс.» | польська |
nan «батько» | польська |
nanъ | праслов’янська |
nana | праслов’янська |
nena | праслов’янська |
nenja | праслов’янська |
на́на «тс.» | сербохорватська |
ňaňо «батько, тато»«тітка; тато»«тітка» | словацька |
ňaňa «батько, тато»«тітка; тато»«тітка» | словацька |
nénika «батько, тато»«тітка; тато»«тітка» | словацька |
néné «мати, старша сестра» | тюркські |
нана́шко «хрещений батько Г, Ж; весільний батько Ме»
молд. нэна́ш (нына́ш, нуна́ш, наш) «хрещений батько; весільний батько», рум. nănáş, [nînáş, nunáş], naş «тс.», nănáşă (náşă) «хрещена мати; весільна мати» пов’язані з молд. нун, рум. nun «весільний батько», яке зводиться до лат. *nunnus ‹ nonnus «чернець; доглядач дітей, вихователь», що зіставляється з дінд. nanā́ «мама», гр.νάννη «тітка», укр. не́ня «мати»;
запозичення зі східнороманських мов;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нана́шка
«хрещена мати Г; весільна мати Ме»
нона́шок
«хрещений батько»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
nanā́ «мама» | давньоіндійська |
*nunnus ‹ nonnus «чернець; доглядач дітей, вихователь» | латинська |
нэна́ш «хрещений батько; весільний батько» (нына́ш, нуна́ш, наш) | молдавська |
нун | молдавська |
nănáş | румунська |
nun «весільний батько» | румунська |
не́ня «мати» | українська |
nînáş | ? |
nunáş | ? |
naş «тс.» | ? |
гр.νάννη «тітка» | ? |
ня́ня «жінка або дівчина, що доглядає дитину; [мати Ж; (пестл.) корова]»
може бути дуже давнім, пор. дінд. nanā́ «матінка, неня», гр. νέννα, νάννη «тітка», νέννος, νάννος «дядя», лат. nonnus «монах; вихователь дитини», nоnna «монахиня; вихователька дитини», алб. nanë «мати, годівниця», кімр. nain «бабка», проте, мабуть, виникало в різних мовах незалежно;
припущення про походження з іт. ńańa (Štrekelj 41–42) необґрунтоване;
дитяче за походженням слово, утворене шляхом подвоєння складу ня- (пор. ма́ма);
не виключена можливість виникнення з неня внаслідок асиміляції голосних (Соболевский РФВ 64, 118; Korsch AfSlPh 9, 658), пор. дя́дя з *дѣдя;
р. ня́ня «няня», бр. ня́нька, п. niania «тс.», [nana] «мати, мама; нянька», ч. [nána] «няня», слц. ňaňa «тітка; [татко]», [ňaňo] «тато, татко», вл. нл. nan «тато», болг. [не́ня] «сестра матері», [не́ни] (звертання молодшого до старшого, особливо до брата), не́нчо «тс.», м. не-на «мати, мама», схв. на́на «мама; няня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наньо
не́ньо
«тс.»
няни́зна
«майно, земля, що залишилася після смерті батька»
ня́нька
ня́нько
«тато»
нянькува́ти
ня́ньо
«тато»
ня́ньчити
няню́знина
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
nanë «мати, годівниця» | албанська |
ня́нька | білоруська |
не́ня «сестра матері» | болгарська |
не́ни (звертання молодшого до старшого, особливо до брата) | болгарська |
не́нчо «тс.» | болгарська |
nan «тато» | верхньолужицька |
νέννα | грецька |
νάννη «тітка» | грецька |
νέννος | грецька |
νάννος «дядя» | грецька |
nanā́ «матінка, неня» | давньоіндійська |
ńańa | італійська |
nain «бабка» | кімрська |
nonnus «монах; вихователь дитини» | латинська |
nоnna «монахиня; вихователька дитини» | латинська |
нена «мати, мама» | македонська |
nan «тато» | нижньолужицька |
niania «тс.» | польська |
nana «мати, мама; нянька» | польська |
ня́ня «няня» | російська |
на́на «мама; няня» | сербохорватська |
ňaňa «тітка; [татко]» | словацька |
ňaňo «тато, татко» | словацька |
ня- (пор. ма́ма) | українська |
неня | українська |
дя́дя | українська |
nána «няня» | чеська |
ле́ле (вигук для вираження жалю, нарікання, страху або здивування)
пор. не́не «леле» від не́ня «мати»;
більш очевидною здається тотожність цього вигуку з кличною формою від [ле́ля] (псл. [lelja]) «старша жінка; тітка; мати»);
звичайно пояснюється як вигук звуконаслідувального характеру (псл. *lele), утворений подвоєнням складу le, подібно до гр. ἐλελευ̃ (вигук скорботи), ἐλελελευ̃ «тс.» (Sławski IV 140; БЕР III 354; Matzenauer 239);
болг. ле́ле (вигук для вираження жалю, ляку або здивування), м. леле (вигук для вираження болю, страху, горя, здивування), схв. лȅлē «леле», лēлé «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
леле́кати
«голосити, стогнати, квилити»
леле́чи
«тс.»
ле́лечко
«тс.»
лелі́ти
«плакати, пхикати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ле́ле (вигук для вираження жалю, ляку або здивування) | болгарська |
ἐλελελευ̃ «тс.» | грецька |
ἐλελευ̃ | грецька |
леле (вигук для вираження болю, страху, горя, здивування) | македонська |
lelja | праслов’янська |
*lele (вигук скорботи) | праслов’янська |
le | праслов’янська |
лȅлē «леле» | сербохорватська |
лēлé «тс.» | сербохорватська |
не́не «леле» | українська |
не́ня «мати» | українська |
ле́ля «старша жінка; тітка; мати» (псл. [lelja]) | українська |
ни́ні
псл. nyně «нині, тепер»;
споріднене з лит. nù «нині, тепер», nū˘n, nūnaĩ, лтс. nù, дінд. nū, nu, nūnám, ав. nū, дперс. nūram, тох. nu, хет. nuwa «ще», гр. νύ «тепер», νύν, лат. nunc, гот. nu, двн. свн. nū, nu, нвн. nun, дангл. nū, англ. now «тс.»;
іє. *nū˘-, *nū˘-n- «тс.», пов’язане з *neu̯o- «новий»;
р. ны́не «нині, тепер», бр. [ні́нешній] «нинішній, теперішній», др. нынѣ «нині, тепер», ныня, нынѣча, нынѣчю, нынѣче, нынѣчи, нынѣчь, нинечи, п. [ninie, ninia, nynie, nynia], ст. ninie, ч. nyní, ст. nynie «тс.», слц. nynejší «нинішній, теперішній», полаб. nenă, nină, болг. ни́не, стсл. нынѣ, нынга, нынѣчоу, нынгачоу «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відни́ні
дони́ні
не́ні
не́ньки
«тс.»
ни́нечка
«нині»
ни́нечки
ни́ний
«нинішній»
ни́ніка
ни́нікалі
ни́нікаль
ни́нішній
ни́ночки
ни́нька
ни́ньки
однині
пони́ні
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
nū | авестійська |
now «тс.» | англійська |
ні́нешній «нинішній, теперішній» | білоруська |
ни́не | болгарська |
nu | готська |
νύ «тепер» | грецька |
νύνũ | грецька |
nū | давньоанглійська |
nū | давньоверхньонімецька |
nu | давньоверхньонімецька |
nū | давньоіндійська |
nu | давньоіндійська |
nūnám | давньоіндійська |
nūram | давньоперська |
нынѣ «нині, тепер» | давньоруська |
ныня | давньоруська |
нынѣча | давньоруська |
нынѣчю | давньоруська |
нынѣче | давньоруська |
нынѣчи | давньоруська |
нынѣчь | давньоруська |
нинечи | давньоруська |
*nū˘- | індоєвропейська |
*n-n- «тс.» | індоєвропейська |
*neu̯o- «новий» | індоєвропейська |
nunc | латинська |
nù | латиська |
nù «нині, тепер» | литовська |
nū˘n | литовська |
nun | нововерхньонімецька |
nenă | полабська |
nină | полабська |
ninie | польська |
ninia | польська |
nynie | польська |
nynia | польська |
ninie | польська |
nyně «нині, тепер» | праслов’янська |
ны́не «нині, тепер» | російська |
nū | середньоверхньнімецька |
*nū˘ «тс.» | середньоверхньнімецька |
*nū˘-n- «тс.» | середньоверхньнімецька |
nynejší «нинішній, теперішній» | словацька |
нынѣ | старослов’янська |
нынга | старослов’янська |
нынѣчоу | старослов’янська |
нынгачоу «тс.» | старослов’янська |
nuwa «ще» | хетська |
nyní | чеська |
nynie «тс.» | чеська |
nūnaĩ | ? |
nu | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України