НЕНЕВЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

не́ня «мати, мама»

псл. nanъ, nana, nena, nenja;
дитячі за походженням слова (від дитячого лепету), що виникали в різних мовах, як правило, незалежно одне від одного;
очевидно, існували вже в індоєвропейській прамові;
пор. дінд. nanā́ «мама, неня», гр.νέννα «тітка, бабка»νάννη «тс.»,νέννος «дядько, дід», νάννος «тс.», алб. nane «мати, годівниця», лат. nonnus, nonna «монах, монахиня; вихователь дитини, вихователька дитини», кімр. nain «бабка»;
помилково виводилися (Mikl. EW 211) з тюрк. néné «мати, старша сестра»;
п. [nana] «мати, мама», [nena, nenia, nienia] «тс.», [nan] «батько», слц. ňaňо «батько, тато», ňaňa «тітка; тато», nénika «тітка», вл. нл. nan «батько», болг. не́ня «тітка, сестра матері», не́ни (звертання молодшого до старшого, особливо до брата), не́нчо «тс.», м. нена «мати, мама», схв. на́на, néna «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

не́нин
не́нів
не́нін
не́нька «тс.»
не́ньо «батько, тато»
не́ньчин
Етимологічні відповідники

Слово Мова
nane «мати, годівниця» албанська
не́ня «тітка, сестра матері» болгарська
не́ни (звертання молодшого до старшого, особливо до брата) болгарська
не́нчо «тс.» болгарська
nan «батько» верхньолужицька
νέννα «тітка, бабка» грецька
νάννη «тс.» грецька
νέννος «дядько, дід» грецька
νάννος «тс.» грецька
nanā́ «мама, неня» давньоіндійська
nain «бабка» кімрська
nonnus латинська
nonna «монах, монахиня; вихователь дитини, вихователька дитини» латинська
нена «мати, мама» македонська
nan «батько» нижньолужицька
nana «мати, мама» польська
nena «тс.» польська
nenia «тс.» польська
nienia «тс.» польська
nan «батько» польська
nanъ праслов’янська
nana праслов’янська
nena праслов’янська
nenja праслов’янська
на́на «тс.» сербохорватська
ňaňо «батько, тато»«тітка; тато»«тітка» словацька
ňaňa «батько, тато»«тітка; тато»«тітка» словацька
nénika «батько, тато»«тітка; тато»«тітка» словацька
néné «мати, старша сестра» тюркські
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України