НЕНАВИСНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
зневи́сний «окаянний»
очевидно, пов’язане з нена́висний;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нена́висний | ? |
нена́видіти
псл. nenaviděti «не любити; не хотіти бачити», утворене за допомогою префікса ne- «не» від naviděti «ревнувати; охоче дивитися», похідного від viděti «бачити»;
р. ненави́деть, бр. ненаві́дзець, др. ненавидѣти, п. nienawidzić, nienawidzieć, ч. nenávidět, слц. nenávidiet’, нл. ст. njenawistny «ненависний», болг. ненави́ждам «ненавиджу», м. ненавист «ненависть», схв. нена́видети «ненавидіти», стсл. нєнавидѣти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нена́видець
«ненависник»
нена́видний
нена́видник
«тс.»
нена́висливий
«недоброзичливий»
нена́висний
нена́висник
ненави́сництво
нена́висть
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ненаві́дзець | білоруська |
| ненави́ждам «ненавиджу» | болгарська |
| ненавидѣти | давньоруська |
| ненавист «ненависть» | македонська |
| njenawistny «ненависний» | нижньолужицька |
| nienawidzić | польська |
| nienawidzieć | польська |
| nenaviděti «не любити; не хотіти бачити» | праслов’янська |
| ne- «не» | праслов’янська |
| naviděti «ревнувати; охоче дивитися» | праслов’янська |
| viděti «бачити» | праслов’янська |
| ненави́деть | російська |
| нена́видети «ненавидіти» | сербохорватська |
| nenávidiet' | словацька |
| нєнавидѣти «тс.» | старослов’янська |
| nenávidět | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України