НЕДОЛЯШОК — ЕТИМОЛОГІЯ

лях «поляк; [пан Пі; міщанин О]» (іст.)

;
;
;
;
;
;
;
;
;
давнім запозиченням із східнослов’янських мов є лит. lénkas «поляк».– Фасмер II 553;
була також спроба пояснити lech із зменшувальної форми до *Роljaninъ (Holub–Kop. 201);
пор. синонімічний етнонім поля́к, похідний від по́ле;
первісним значенням *lехъ було «житель рівнин, відкритих просторів, пустищ»;
псл. [*lęхъ ‹ *lędxъ, зменш. форма на -х від lęd-janinъ / lęd-ěninъ, пов’язаного з *lędo «необроблена земля»;
р. бр. болг. заст. лях, др. лях, ляси, зн. в. мн. ля́хы, п. Lach, ч. ст. lech «предок», схв. [lȅh] «поляк», с.-цсл. лехъ, лѣхъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ляхва́ «ляхи» (іст., зб.)
ля́хівка «полька; вид вишитої прошви на сорочках» (іст.)
ляхі́вський
ляхова (зб.)
ляхови́тий
ляхота «лях»
ляхо́тник
ля́хський
ляху́та «тс.»«дитина поляків»
ляше́нько
ля́ший «тс.»
Ляшина́ «Польща»
ляши́ско «поляк»
ля́шити «полонізувати»
ляши́ха «полька»
ля́шка «тс.»
ляшковатий «ополячений»
ляшня́ (зб.)
ляшо́к «поляк; молодий поляк» (іст. знев.)
ляшо́та (зб.)
ляшський «ляський), [ляхува́ти] «жити як поляки»
ля́шу́га «лях»«польський»
недоля́шка «ополячена»
недо́ля́шок «ополячений українець»
переля́шок «полонізований русин»
Підлясся
Підля́хіє «частина Галичини»
Підля́шшя «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лях білоруська
лях (заст.) болгарська
лях давньоруська
ляси давньоруська
ля́хы давньоруська
lénkas «поляк» литовська
Lach польська
lech праслов’янська
*Роljaninъ праслов’янська
*rolech праслов’янська
*lехъ «житель рівнин, відкритих просторів, пустищ» праслов’янська
*lęхъ «необроблена земля» праслов’янська
*lędxъ праслов’янська
lęd-janinъ праслов’янська
lęd-ěninъ праслов’янська
*lędo праслов’янська
лях російська
лехъ сербо-церковнослов’янська
лѣхъ «тс.» сербо-церковнослов’янська
lȅh «поляк» сербохорватська
поля́к українська
по́ле українська
lech «предок» (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України