НЕДОЛУГИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
недолу́гий «безсилий, слабий, кволий; [неповороткий, невміючий Дз]»
запозичення з польської мови;
п. niedołęga «немічна, млява людина; недотепа, розтелепа, нездара; каліка; імпотент» не зовсім ясного походження;
пов’язується (Sławski I 155; Преобр. I 640) з dola «доля»;
виділяються (Machek ESJČ 293–294) морфеми псл. ne, do і кореневе lǫg-, яке зіставляється з нвн. langen «вистачати»;
виводиться також (Brückner 360) з п. ст. niedołęka «немічна людина», dołęka «сила, насильство; достаток, запас; досвід; сильна людина», зіставлюваних з łączyć «з’єднувати», укр. лучи́ти;
р. [недолу́гий, недолу́жный] «слабосилий, кволий, млявий, хворий; невправний», бр. [недалу́гі, недалу́жны] «слабосилий, кволий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
недоле́нґа
«бездарна людина»
недо́лу́г
«нероба»
недолу́га
«слабосила, квола людина; нероба ВеУг; дряхлість, слабість, недостатність Ж»
недолу́жний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| недалу́гі | білоруська |
| недалу́жны «слабосилий, кволий» | білоруська |
| niedołęga «немічна, млява людина; недотепа, розтелепа, нездара; каліка; імпотент» | польська |
| dola «доля» | польська |
| niedołęka «немічна людина» | польська |
| dołęka «сила, насильство; достаток, запас; досвід; сильна людина» | польська |
| łączyć «з’єднувати» | польська |
| ne | праслов’янська |
| langen «вистачати» | праслов’янська |
| недолу́гий | російська |
| недолу́жный «слабосилий, кволий, млявий, хворий; невправний» | російська |
| лучи́ти | українська |
надолу́жити
неясне;
можливо, пов’язане з недолу́гий;
виводиться також (Shevelov Hist. phonol. 534) від *надоложовати (пор. [доложи́ти] «докласти»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
надолу́га
«відшкодування»
надолужа́ти
надолу́жувати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| недолу́гий | українська |
| *надоложовати (пор. [доложи́ти] «докласти») | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України