НЕВТОЛЕННИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
толи́ти «заспокоювати, угамовувати»
псл. toliti «утишувати, заспокоювати»;
споріднене з лит. tìlti, tylù, tilaũ «замовкнути», tylà «мовчання», лтс. tilinât «балувати (дитину)», дірл. tuilim «сплю», вірм. t‘ołum «залишаю», далі, очевидно, з двн. stilli (нвн. still) «тихий»;
іє. *tel-((s)tel-) «тихий»;
р. [толи́ть] «заспокоювати, вгамовувати», утоля́ть «тс.», др. утолити «переконати, умовити; утихомирити, заспокоїти; полегшити, вилікувати», утолитися «умилосердитися», болг. утоля́вам «тамувати, угамовувати», схв. то̀лити «заспокоювати, тамувати», слн. tóliti «заспокоювати, вгамовувати», стсл. оутолити «переконати, заспокоїти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
натоли́ти
«наситити»
невтоле́нний
(неутоле́нний)
невтоли́мий
(неутоли́мий)
уто́литися
«задовольнитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| утоля́вам «тамувати, угамовувати» | болгарська |
| t'ołum «залишаю» | вірменська |
| stilli «тихий» (нвн. still) | давньоверхньонімецька |
| tuilim «сплю» | давньоірландська |
| утолити «переконати, умовити; утихомирити, заспокоїти; полегшити, вилікувати» | давньоруська |
| утолитися «умилосердитися» | давньоруська |
| *tel-((s)tel-) «тихий» | індоєвропейська |
| tilinât «балувати (дитину)» | латиська |
| tìlti | литовська |
| tylù | литовська |
| tilaũ «замовкнути» | литовська |
| tylà «мовчання» | литовська |
| still | нововерхньонімецька |
| toliti «утишувати, заспокоювати» | праслов’янська |
| толи́ть «заспокоювати, вгамовувати» | російська |
| утоля́ть «тс.» | російська |
| то̀лити «заспокоювати, тамувати» | сербохорватська |
| tóliti «заспокоювати, вгамовувати» | словенська |
| оутолити «переконати, заспокоїти» | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України