НЕВОД — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. nevodъ, що складається з іменника *vodъ «невід» і остаточно не з’ясованого компонента nе «не», доданого, очевидно, з міркувань табу (щоб риба не довідалася про небезпеку);

споріднене з лтс. vads «невід», лит. vedėjà «рибальська сітка, розрахована на двох рибалок», двн. wata «невід», дангл. wadu, шв. vad «тс.», дісл. vaðor «ліска у вудки»;

у початковому не- вбачали також повний ступінь прийменника іє. *n̥ «в» (Младенов 347), іменну основу *nev-, споріднену з дінд. nā́uḥ «корабель, судно», ав. дперс. nāv- , гр. ναῡς, лат. nāvis, ірл. nau «тс.» (Погодин Следы 222–224) або з дінд. návatē «рухається, повертається», гр. νεύω «хитаюся», лат. nūtō, -āre «тс.» (Горяев Доп. ІІ 26);

слід відхилити припущення (Грот Фил. раз. ІІ 498; Polák Orbis 13/2, 576) про запозичення з фінської мови (фін. neuvo(t) «знаряддя»), оскільки цьому суперечить розбіжність у значенні і велике поширення слова в слов’янських мовах;

р. болг. не́вод, бр. не́вад, др. неводъ, неводь, п. niewód, ч. слц. nevod, вл. нл. nawod, стсл. нєводъ, нєводь;