НЕБО — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. nebo (з *nebos), род. в. nebese;

споріднене з дінд. nábhaḥ «туман, хмара, повітряний простір, небо», гр. νέφος «хмара», дірл. nem «небо», кімр. nef, хет. nepiš «тс.», лит. debesìs «хмара», лтс. debesis «тс.», debess «небо» (d з’явилося, очевидно, під впливом іншого слова, пор. лит. dangùs «небо»), а також (з розширенням на -1-) з гр. νεφέλη «хмара», лат. nebula «туман, хмара», двн. nebul «туман», нвн. Nebel «тс.», дангл. nifol «темний», дісл. nifl- «тьма», njōl «ніч»;

іє. *nebhos «туман, хмара»;

розглядається (Трубачев Сл. языкозн. 1988, 309) як утворення із заперечної частки *ne- і основи *bhos- «сяючий»;

р. не́бо, бр. не́ба, др. небо, п. niebo, ч. nebe, слц. nebo, вл. нл. njebjo, полаб. nebü, болг. небе́, не́бо́, м. небо, небе, схв. нȅбо, слн. nebó, стсл. нєбо;

складне слово, утворене від не́бо і сяга́ти;

напівкалька (на відміну від р. небоскрёб) англ. skyscraper «хмарочос, небосяг», утвореного з sky «небо» і scrape «скребти, шкрябати»;

запозичення з молдавської мови;

не виключена можливість походження безпосередньо з лат. nebula;

молд. не́гурэ «туман, темрява», рум. négură «тс.» походить, очевидно, від лат. *negula, що виникло внаслідок контамінації слів nebula «туман», спорідненого з укр. не́бо, і niger «чорний»;

запозичення з латинської мови;

лат. nimbus (‹ *nembhos) «хмара, туман; дощова хмара» пов’язане з nebula «туман» і споріднене з пехл. namb «роса, туман», nam «тс.», перс. nem «вологий, вологість», дінд. nábhaḥ «туман, хмара, небо», псл. nebo, укр. не́бо;

р. нимб, бр. німб, п. nimb(us), ч. слц. вл. nimbus, болг. ни́мб(ус), схв. ни̏мб(ус), слн. nímb(us);

псл. [ni by], що складається з заперечної частки ni в порівняльній функції («нeмов, як») і by – первісно форми 2–3 ос. одн. аориста від дієслова byti «бути»;

р. [нибы] «ніби» (з укр.), бр. нібы́ «тс.»;