НЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
не
псл. ne;
споріднене з лит. nè «не», ne- «не, не-», лтс. ne «не; ні», гот. двн. ni «не», ірл. ne- в nech «хто-небудь», лат. ne- «не, не-» (в nesciō, -īre «не знати», neuter «жоден з двох, ні той ні інший», nefās «беззаконня, нечестя» тощо), дінд. ná «не», ав. na- в nava «зовсім не, аж ніяк не»;
іє. *nn̥;
ще в балтослов’янську епоху *ne витіснило іншу заперечну частку, що вживалася виключно в сполученні і виникла з іє. * n̥ (нульовий ступінь чергування до *nĕ), рефлексами якого є дінд. a-, an-, гр. ἀ, ἀν-, лат. in-, гот. нвн. un-, дірл. an-, вірм. an-, тох. an-, en-, можливо, також псл. ǫ- ‹ *on- (у словах *ǫbogъ «убогий», *ǫrodъ «виродок» та ін.);
р. бр. др. болг. м. схв. не, п. nie, ч. ne, слц. ne-, вл. нл. ně, nje-, слн. ne, стсл. нє;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не-
(напр., невда́ча, неприє́мний, нена́видіти, неаби́як)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| na- в nava «зовсім не, аж ніяк не» | авестійська |
| не | білоруська |
| не | болгарська |
| ně | верхньолужицька |
| nje- | верхньолужицька |
| an- | вірменська |
| ni «не» | готська |
| un- | готська |
| ἀ | грецька |
| ni «не» | давньоверхньонімецька |
| ná «не» | давньоіндійська |
| a- | давньоіндійська |
| an- | давньоірландська |
| не | давньоруська |
| *nn̥ | індоєвропейська |
| *n̥ (нульовий ступінь чергування до *nĕ) | індоєвропейська |
| ne- в nech «хто-небудь» | ірландська |
| ne- «не, не-» (в nesciō, -īre «не знати», neuter «жоден з двох, ні той ні інший», nefās «беззаконня, нечестя» тощо) | латинська |
| in- | латинська |
| ne «не; ні» | латиська |
| nè «не» | литовська |
| не | македонська |
| ně | нижньолужицька |
| nje- | нижньолужицька |
| un- | нововерхньонімецька |
| nie | польська |
| ne | праслов’янська |
| ǫ- ‹ *on- (у словах *ǫbogъ «убогий», *ǫrodъ «виродок» та ін.) | праслов’янська |
| не | російська |
| не | сербохорватська |
| ne- | словацька |
| ne | словенська |
| нє | старослов’янська |
| ne | чеська |
| ne- «не, не-» | ? |
| *ne | ? |
| an- | ? |
| ἀν- | ? |
| an- | ? |
| en- | ? |
гамува́ти
запозичення з польської мови;
п. hamować «гальмувати, гамувати», як і ч. [hamovat hemovat], слц. hamovať «тс.», походить від свн. hamen «стримувати; (первісно) прив’язувати ногу до голови (тварині на пасовиську, щоб не втікала)» (нвн. hemmen «стримувати»), спорідненого з дангл. hemman «стримувати, затикати, замикати», ісл. hemja «стримувати, загнуздувати, примушувати», днн. hemmen «гальмувати, зачиняти, замикати»;
бр. [гамова́ць];
Фонетичні та словотвірні варіанти
вгами́ти
«вгамувати»
вгамо́ва
«заспокоєння, приборкання, угамування»
гамівни́й
гамовали
(XVI ст.)
гамо́ванка
гамуєтъ
(1594)
не
невгамо́вний
непогамо́вний
уга́м
«заспокоєння, спокій»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гамова́ць | білоруська |
| hemman «стримувати, затикати, замикати» | давньоанглійська |
| hemmen «гальмувати, зачиняти, замикати» | давньонижньонімецька |
| hemja «стримувати, загнуздувати, примушувати» | ісландська |
| hamować «гальмувати, гамувати» | польська |
| hamen «стримувати; (первісно) прив’язувати ногу до голови (тварині на пасовиську, щоб не втікала)» (нвн. hemmen «стримувати») | середньоверхньнімецька |
| hamovať «тс.» | словацька |
| hamovat hemovat | чеська |
дейне́ка «народний повстанець» (іст.)
запозичення з турецької мови;
тур. değnek «палка; удар палкою» походить від перс. дегäнäк «товста палиця, дрючок»;
назва була перенесена на повстанців, озброєних дрючками;
тлумачення укр. дейне́к як складного слова, що виникло із словосполучення де́ не яки́й (М. Костомаров, Гетманство Выговского, т. II, 72, за ним SW I 435), невірне;
тлумачення укр. дейне́к як складного слова, що виникло із словосполучення де́ не яки́й (М. Костомаров, Гетманство Выговского, т. II, 72, за ним SW I 435), невірне;
п. dejnek «козак», dejnak «тс.» (з укр.), болг. дегенек «палка; удар палкою», схв. (заст.) дегèнек «удар палкою»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
де́йна
«тс.»
дейнега
дейне́к
дейнека
(з XVII ст.; вперше дейне́ками, за Літописом Величка, було названо солдатів піхотного полку, організованого у 1657 р. і озброєного рогатинами, косами, дрюччям та ін.)
дейне́цтво
дейне́цький
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дегенек «палка; удар палкою» | болгарська |
| дегäнäк «товста палиця, дрючок» | перська |
| dejnek «козак»«тс.» (з укр.) | польська |
| dejnak «козак»«тс.» (з укр.) | польська |
| дегèнек «удар палкою» (заст.) | сербохорватська |
| değnek «палка; удар палкою» | турецька |
| дейне́к | українська |
| де́ | ? |
| не | ? |
| яки́й | ? |
надаражи́тися «нехтувати»
неясне;
можливо, результат видозміни виразу не дорожи́ти(ся);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| не | українська |
| дорожи́ти(ся) | українська |
на́че
результат стягнення ст. не иначе «не інакше»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нена́че
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| не «не інакше» | ? |
| иначе «не інакше» | ? |
-не́будь (у словах типу хто-не́будь, який-не́будь, де-не́будь)
результат злиття заперечної частки не і дієслова бу́ти у формі 2 ос. одн. (давніше 3 ос. одн.) наказового способу -будь (*bǫdi);
пор. будь-хто́, будь-що́, будь-яки́й тощо;
р. -нибудь, -нибу́дь, [-не́будь], бр. -не́будзь;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| -не́будзь | білоруська |
| -нибудь | російська |
| -нибу́дь | українська |
| -не́будь | українська |
| не | ? |
| бу́ти | ? |
| будь-хто | ? |
| будь-що | ? |
| будь-яки́й | ? |
невже́
результат злиття перших двох компонентів питального звороту др. не уже ли «невже»;
р. неу́ж, бр. няўжо́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нівже́
«невже»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| няўжо | білоруська |
| не «невже» | давньоруська |
| уже «невже» | давньоруська |
| ли «невже» | давньоруська |
| неу́ж | російська |
не-вжлиж «невже»
результат злиття питального виразу др. не уж(е) ли «невже» і частки ж;
р. неуже́ли, [неу́жли́], бр. [неўжо́ж];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| неўжо́ж | білоруська |
| не «невже» | давньоруська |
| уж(е) «невже» | давньоруська |
| ли «невже» | давньоруська |
| неуже́ли | російська |
| неу́жли́ | українська |
| ж | ? |
невзнача́й «несподівано, зненацька»
похідне утворення від ча́яти «сподіватися, чекати» (пор. р. [нача́ять(ся)] «тс.; припускати»);
помилковим є виведення (Желтов ФЗ 1876/4, 43) з р. не в знак «ненавмисно»;
р. невзнача́й «ненароком; несподівано», [ненача́й], бр. [невзнача́й] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| невзнача́й «тс.» | білоруська |
| не «ненавмисно» | російська |
| в «ненавмисно» | російська |
| знак «ненавмисно» | російська |
| невзнача́й «ненароком; несподівано» | російська |
| ненача́й | українська |
| ча́яти «сподіватися, чекати» (пор. р. [нача́ять(ся)] | ? |
| нача́ять(ся) «тс.; припускати» | ? |
не́ві́сть «невідомо, не знати»
результат злиття др. не вѣсть «не знати», що складається з заперечної частки не і форми 3 ос. одн. вѣсть від дієслова вѣдѣти «знати»;
пор. др. богъ вѣсть «Бог його знає»;
р. неве́сть «невідомо, не знати, невість», [не́весть, не́весь], бр. [не́вісь] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зне́вісти
«несподівано»
не
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| не́вісь «тс.» | білоруська |
| не «не знати» | давньоруська |
| вѣсть «не знати» | давньоруська |
| богъ «Бог його знає» | давньоруська |
| вѣсть «Бог його знає» | давньоруська |
| вѣсть «знати» | осетинська |
| вѣдѣти «знати» | осетинська |
| неве́сть «невідомо, не знати, невість» | російська |
| не́весть | українська |
| не́весь | українська |
| не | ? |
| вѣсть «знати» | ? |
| вѣдѣти «знати» | ? |
| богъ «Бог його знає» | ? |
| вѣсть «Бог його знає» | ? |
не́віч (у виразі [у не́віч] «нанівець»)
очевидно, давніше *невоч як результат злиття заперечної частки не, прийменника въ і питального та неозначеного займенника чь «що», спорідненого з дінд. cid (частка), ав. čit «що», гр. τί, лат. quid «тс.»;
*невоч (‹ не въ чь) змінилося у [не́віч], очевидно, під впливом слів типу на́віч, уві́ч тощо;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| čit «що» | авестійська |
| τί | грецька |
| cid (частка) | давньоіндійська |
| quid «тс.» | латинська |
| *невоч | ? |
| не | ? |
| въ і питального та неозначеного займенника чь «що» | ? |
| *невоч (‹ не въ чь) | ? |
| на́віч | ? |
| уві́ч | ? |
него́ре «байдуже»
очевидно, результат злиття частки не з іменником го́ре (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
не́гаре
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| не | ? |
| го́ре | ? |
незабу́дка «Myоsotis L.» (бот.)
утворене на ґрунті виразу не́ забу́дь;
назва рослини зумовлена тим, що її квіти довго не в’януть, у зв’язку з чим їх звичайно дарують на пам’ять (на не́забудь);
пор. назви цієї рослини в інших мовах: п. niezapominajka, ч. pomněnka, болг. незабра́вка, схв. споме́нак, незабора́вак, слн. spomínčicа, нім. Vergimeinnicht (букв. «не забудь мене»), фр. ne-m’oubliez-pas, англ. forget-me-not «тс.»;
р. бр. незабу́дка, п. niezabudka, ч. nezabudka, слц. nezabúdka, нл. njezabudki;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не́забудь
незабу́дька
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| forget-me-not «тс.» | англійська |
| незабу́дка | білоруська |
| незабра́вка | болгарська |
| njezabudki | нижньолужицька |
| Vergimeinnicht (букв. «не забудь мене») | німецька |
| niezapominajka | польська |
| niezabudka | польська |
| незабу́дка | російська |
| споме́нак | сербохорватська |
| незабора́вак | сербохорватська |
| nezabúdka | словацька |
| spomínčicа | словенська |
| забу́дь | українська |
| ne-m'oubliez-pas | французька |
| pomněnka | чеська |
| nezabudka | чеська |
| не́ | ? |
| назви | ? |
нейтра́льний
запозичення з німецької або французької мови;
н. фр. neutral «нейтральний» походить від слат. neutrālis «не належний ні до тієї, ні до іншої партії», пов’язаного з лат. neuter «жоден з двох, ні той ні інший», що утворилося із заперечної частки nē, спорідненої з псл. ne, укр. не, і займенника uter «котрийсь із двох, хтось із двох», спорідненого з дінд. kataráḥ, ав. katāra- «тс.», лит. katràs «котрий (з двох)», псл. kotrъ, укр. котри́й;
р. нейтра́льный, бр. нейтра́льны, п. вл. neutralny, ч. neutrální, слц. neutrálny, нл. newtralny, болг. м. неутра́лен, схв. нȅутрāлан, слн. nevtrálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нейтра́л
нейтраліза́ція
нейтралізува́ти
нейтраліте́т
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| katāra- «тс.» | авестійська |
| нейтра́льны | білоруська |
| неутра́лен | болгарська |
| neutralny | верхньолужицька |
| kataráḥ | давньоіндійська |
| neuter «жоден з двох, ні той ні інший» | латинська |
| uter «котрийсь із двох, хтось із двох» | латинська |
| nē | латинська |
| katràs «котрий (з двох)» | литовська |
| неутра́лен | македонська |
| newtralny | нижньолужицька |
| neutral «нейтральний» | німецька |
| neutralny | польська |
| ne | праслов’янська |
| kotrъ | праслов’янська |
| нейтра́льный | російська |
| нȅутрāлан | сербохорватська |
| neutrālis «не належний ні до тієї, ні до іншої партії» | середньолатинська |
| neutrálny | словацька |
| nevtrálen | словенська |
| не | українська |
| котри́й | українська |
| neutral «нейтральний» | французька |
| neutrální | чеська |
не́клен «клен татарський, Acer tataricum L.; клен польовий, Acer campestre L.» (бот.)
результат злиття частки не в значенні «ніби» з іменником клен (власне «несправжній клен»: названі рослини є кущами, на відміну від клена звичайного);
виводилось також (Погодин Следы 215) з *net-klenъ «нічний клен» (пор. нетопи́р);
р. не́клен «тс.», п. nieklon «клен»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
неклень
«клен татарський»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nieklon «клен» | польська |
| *net-klenъ «нічний клен» (пор. нетопи́р) | праслов’янська |
| не́клен «тс.» | російська |
| не «ніби» | українська |
| клен (власне «несправжній клен»: названі рослини є кущами, на відміну від клена звичайного) | українська |
не́льга «не можна»
результат злиття заперечної частки не і втраченого іменника льга «легкість; можливість», пов’язаного з ле́гки́й;
пор. р. [льга] «легкість; можливість; можна, легко виконати», бр. льга «можна, можливо, дозволено; [полегшення; можливість; легко]»;
р. [нельга́] «не можна, неможливо», бр. не́льга «тс.», др. не льга «не можна, не слід»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нєльга́
нільга́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| льга «можна, можливо, дозволено; [полегшення; можливість; легко]» | білоруська |
| не́льга «тс.» | білоруська |
| не льга «не можна, не слід» | давньоруська |
| льга «легкість; можливість; можна, легко виконати» | російська |
| нельга́ «не можна, неможливо» | російська |
| не «легкість; можливість» | українська |
| ле́гки́й | українська |
| льга | українська |
нема́є
результат злиття виразу не ма́є, що складається із заперечної частки не і 3-ї ос. одн. дієслова ма́ти;
р. [нема́], бр. няма́, п. niema, [nima, niama], болг. ня́ма, м. нема, схв. не́ма;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нема
нема́нє
«відсутність»
нема́ть
«нема»
німа
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| няма́ | білоруська |
| ня́ма | болгарська |
| нема | македонська |
| niema | польська |
| nima | польська |
| niama | польська |
| нема́ | російська |
| не́ма | сербохорватська |
| не | українська |
| ма́є | українська |
| не | українська |
не́мний «неспритний, незграбний»
не зовсім ясне;
можливо, результат злиття незасвідченого виразу *не имний, що складався із заперечної частки не і прикметника *имний «беручкий, хапкий, спритний», пов’язаного з дієсловом [има́ти] «брати, хапати, ловити»;
пор. р. [неима́ется] «не дається в руки, не можна піймати», [не́и́м] «кінь або інша домашня тварина, яка не дається в руки», [не́имка] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не́мно
«невловимо, незбагненно, незрозуміло»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| неима́ется «не дається в руки, не можна піймати» | російська |
| *не имний | українська |
| не «беручкий, хапкий, спритний» | українська |
| има́ти «брати, хапати, ловити» | українська |
| *имний | українська |
| не́и́м «кінь або інша домашня тварина, яка не дається в руки» | українська |
| не́имка «тс.» | українська |
непере́ливки «важко, скрутно; не жарти»
результат злиття заперечної частки не з іменником *пере́ливки, пов’язаним з дієсловом перелива́ти (перели́ти, від ли́ти) в значенні «наливати зайве, через край» або «поливати поперек» (дорогу);
первісне значення виразу не зовсім ясне;
він міг означати «сутужно з якоюсь потрібною рідиною, не можна щедро наливати, переливаючи через край» або «йдеться не про переливання дороги з добрими побажаннями, а про ворожі наміри»;
менш імовірно, що малося на увазі пусте заняття, як у виразі «переливання з пустого в порожнє»;
бр. [непералі́ўкі], п. nie przelewki «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| непералі́ўкі | білоруська |
| nie przelewki «тс.» | польська |
| не | українська |
| *пере́ливки | українська |
| перелива́ти «наливати зайве, через край» (перели́ти, від ли́ти) | українська |
непри́чком «немов, наче, ніби, сказати б Г, Ж; приміром, наприклад; часом, бува; випадково, ненароком МСБГ»
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не
«не кажучи лихого слова»
(сказати)]
непри́чкома
«немов, наче, ніби, сказати б»
непри́щіп
«тс.»
нероба́к «неборак»
результат видозміни форми небора́к, зближеної з не роби́ти, неро́ба;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| небора́к | українська |
| не | українська |
| роби́ти | українська |
| неро́ба | українська |
несесе́р «скринька, футляр з речами для туалету, шиття та ін.»
запозичення з французької мови;
фр. nécessaire «необхідний, потрібний; необхідне, потрібне; готовальня, дорожній чи дамський несесер» походить від лат. necessārius «необхідний, потрібний», що виникло з necesse (est) «необхідно, треба», букв. «неминуче», утвореного із заперечної частки ne-, спорідненої з укр. не, і дієслова cēdere «іти, ступати, ходити; уступати» з попереднього *ce-zdere, що складається з емфатичної частки ce- «тут, там», спорідненої з гр. ἐ-κεĩ «там», лит. šìs «цей», псл. sь «тс.», укр. сей, та дієслова іє. *sed- «іти, ходити» (пор. дінд. ā-sad «тс.», гр. ὀδός «дорога», псл. хоditi, укр. ходи́ти);
р. несессе́р, бр. несэсэ́р, п. neseser, neseserka, ч. слц. necesér, болг. несесе́р, схв. несèсēр, слн. nesesêr;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| несэсэ́р | білоруська |
| несесе́р | болгарська |
| ἐ-κεĩ «там» | грецька |
| ὀδός | грецька |
| ā-sad | давньоіндійська |
| *sed- «іти, ходити» (пор. дінд. ā-sad «тс.», гр. ὀδός «дорога», псл. хоditi, укр. ходи́ти) | індоєвропейська |
| necessārius «необхідний, потрібний» | латинська |
| necesse (est) | латинська |
| *ce-zdere | латинська |
| ce- «тут, там» | латинська |
| cēdere | латинська |
| šìs «цей» | литовська |
| neseser | польська |
| neseserka | польська |
| sь «тс.» | праслов’янська |
| хоditi | праслов’янська |
| несессе́р | російська |
| несèсēр | сербохорватська |
| necesér | словацька |
| nesesêr | словенська |
| не | українська |
| сей | українська |
| ходи́ти | українська |
| nécessaire «необхідний, потрібний; необхідне, потрібне; готовальня, дорожній чи дамський несесер» | французька |
| necesér | чеська |
не́тик (бот., у сполуці [н. слабинога] «розрив-трава звичайна, Impatiens noli-tangere L.»)
похідне утворення від ти́кати із заперечною часткою не;
назва зумовлена тим, що при дотиканні до стиглих плодів розрив-трави вони раптово розтріскуються і з силою викидають насіння;
пор. назви цієї рослини в інших мовах: р. недотро́га, англ. touch-me-not (букв. «не торкай мене»), лат. noli-tangere (букв. «не торкай»);
р. [недоты́ка], п. nietykałek, ч. слц. netýkavka, ч. nedotýkavka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
недоти́ка
«тс.»
нетикалка
нетиканка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| touch-me-not (букв. «не торкай мене») | англійська |
| noli-tangere (букв. «не торкай») | латинська |
| nietykałek | польська |
| недотро́га | російська |
| недоты́ка | російська |
| netýkavka | словацька |
| ти́кати | українська |
| не | українська |
| netýkavka | чеська |
| nedotýkavka «тс.» | чеська |
нето́та «плаун баранець, Lycopodium selago L.» (бот.)
результат злиття частки не і займенників то, та;
назва зумовлена, очевидно, тим, що плауну баранцю як отруйній рослині приписувались чарівничі властивості, а через це його назва підлягала табу і замінювалась виразами типу «то є», «то не є» (пор. п. matki bożej to je «вербозілля, Lysimachia L.», toje, to jeść, tojeść «тс.», to jest «ластовень, Vincetoxicum Moench.», biała tojeść «тс.», modra tojeść «орлики, Aquilegia L.»);
п. nietota «тс.; яловець козацький, Juniperus sabina L.», ч. [netáta] «яловець козацький», [netota] «тс.», слц. netáta «тс.; плаун», netota «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нито́та
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| matki bożej to je «то є» | польська |
| toje | польська |
| to jeść | польська |
| tojeść | польська |
| to jest | польська |
| biała tojeść | польська |
| modra tojeść | польська |
| nietota «тс.; яловець козацький, Juniperus sabina L.» | польська |
| netáta «тс.; плаун»«тс.» | словацька |
| netota «тс.; плаун»«тс.» | словацька |
| не | українська |
| то | українська |
| та | українська |
| netáta «яловець козацький» | чеська |
| netota «тс.» | чеська |
нето́я «аконіт, Aconitum L. ВеНЗн; вид рослини Ж» (бот.)
результат злиття частки не, займенника то і дієслова є;
назва зумовлена, очевидно, тим, що аконітові (отруйній рослині) приписувались чарівничі властивості, а через це його назва зазнавала табу і замінювалась займенниковими позначеннями;
слц. netója «ластовень, Vincetoxicum Moench.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нето́ля
«аконіт; синяк звичайний, Echium vulgare L.»
нито́я
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| netója «ластовень, Vincetoxicum Moench.» | словацька |
| не | українська |
| то | українська |
| є | українська |
не́христ «не християнин»
результат злиття виразу не христия́ни́н з усіченням другого компонента;
у частині форм відбулося зближення з хрести́ти;
р. не́христь «не християнин; безсовісна, несправедлива людина», [не́христ] «не християнин, нехрещений, бусурман», [не́хрест] «тс.», бр. не́хрысць «нехрист»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не́хрест
«тс., невіруючий; єврей»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| не́хрысць «нехрист» | білоруська |
| не́христь «не християнин; безсовісна, несправедлива людина» | російська |
| не́христ «не християнин, нехрещений, бусурман» | російська |
| не́хрест «тс.» | російська |
| не | фракійська |
| христия́ни́н | фракійська |
| хрести́ти | фракійська |
не́хтува́ти
очевидно, пов’язане з не хті́ти, пор. ст. нехтивость «неприхильність»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зне́хтати
«знехтувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| не | українська |
| хті́ти | українська |
| нехтивость «неприхильність» | українська |
нечу́йві́тер «Hieracium L.; [котячі лапки дводомні, Antennaria dioica (L.) Gaertn. Mak; сухоцвіт, Gnaphalium L. Ж; цмин піщаний, Helichrysum arenarium DC. Mak; стокротки багаторічні, Bellis perennis L. Mak; залізняк бульбистий, Phlomis tuberosa L. Mak]» (бот.)
складне утворення із заперечної частки не, дієслова чу́ти та іменника ві́тер;
назва зумовлена тим, що нечуйвітер волохатий через свій невисокий ріст недоступний для дії вітрів;
назва перенесена за різними ознаками схожості на інші рослини;
р. [нечу́й-ве́тер] «нечуйвітер волохатий», бр. [нячуйвецер] «нечуйвітер», п. [nieczujwiecier], ст. nieczuj wiatr «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нечуєвик
«котячі лапки дводомні»
нечуєвика
нечуївка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нячуйвецер «нечуйвітер» | білоруська |
| nieczujwiecier | польська |
| nieczuj wiatr «тс.» | польська |
| нечу́й-ве́тер «нечуйвітер волохатий» | російська |
| не | українська |
| чу́ти | українська |
| ві́тер | українська |
ні (частка у заперечній відповіді)
псл. ně, що виникло, очевидно, шляхом стягнення з ne je(stь) «не є»;
р. бр. [не] «ні», др. нѣ, п. слц.nnnnn nie, вл. нл. ně, болг. м. не, стсл. нѣ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
одні́куватися
«відмовлятися, противитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| не «ні» | білоруська |
| не | болгарська |
| ně | верхньолужицька |
| нѣ | давньоруська |
| не | македонська |
| ně | нижньолужицька |
| nie | польська |
| ně | праслов’янська |
| je(stь) «не є» | праслов’янська |
| не «ні» | російська |
| нѣ «тс.» | старослов’янська |
но́нсенс «безглуздя, нісенітниця»
запозичення з англійської мови;
англ. nonsense «дурниця, нісенітниця, безглуздя» утворене за зразком фр. nonsens «тс.» з іменника sense «сенс, смисл, значення», що походить від лат. sēnsus «тс.», і заперечного префікса non- «не-», що зводиться до лат. nōn «не» з ст. noenum «тс.», яке виникло з *n’oinom «ні один, жоден», утвореного із заперечної частки ne «не», спорідненої з псл. ne, укр. не, і числівника oinom (› лат. ūnum) «один», спорідненого з прус. гот. ains «тс.», псл. inъ, укр. [и́ний] «інший», оди́н;
р. бр. но́нсенс, п. ч. слц. вл. nonsens, болг. нонса́нс, схв. нòнсенс, нонсанс, слн. nónsens;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nonsense «дурниця, нісенітниця, безглуздя» | англійська |
| но́нсенс | білоруська |
| нонса́нс | болгарська |
| nonsens | верхньолужицька |
| ains «тс.» | готська |
| sēnsus «тс.» | латинська |
| non- «не-» | латинська |
| nōn «не» | латинська |
| noenum «тс.» | латинська |
| *n'oinom «ні один, жоден» | латинська |
| ne «не» | латинська |
| ūnum «один» | латинська |
| nonsens | польська |
| ne | праслов’янська |
| inъ | праслов’янська |
| ains «тс.» | прусська |
| но́нсенс | російська |
| нòнсенс | сербохорватська |
| нонсанс | сербохорватська |
| nonsens | словацька |
| nónsens | словенська |
| не | українська |
| и́ний «інший» | українська |
| оди́н | українська |
| nonsens «тс.» | французька |
| sense «сенс, смисл, значення» | французька |
| nonsens | чеська |
нуль
через німецьку мову (нім. Null) запозичено з італійської;
іт. nulla «ніщо» походить від лат. nūllus «ніякий, жодний», що виникло з *n(e) oin(o)los «ні один, жодний», яке складалося із заперечної частки ne «не», спорідненої з дінд. ná, ав. na, лит. nè, псл. ne «тс.», укр. не, і форми *oin(o)los, зменш. до длат. oinos (› лат. ūnus) «один», спорідненого з дірл. ōin, гот. прус. ains «тс.», псл. inъ «інший», укр. і́нший;
р. нуль, ноль, бр. нуль, п. nul, nula, ч. слц. вл. nula, болг. м. ну́ла, схв. нy̏ла, слн. núla;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нульови́й
ну́ля
«нуль»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| na | авестійська |
| нуль | білоруська |
| ну́ла | болгарська |
| nula | верхньолужицька |
| ains «тс.» | готська |
| ná | давньоіндійська |
| ōin | давньоірландська |
| nulla «ніщо» | італійська |
| nūllus «ніякий, жодний» | латинська |
| *n(e) oin(o)los «ні один, жодний» | латинська |
| ne «не» | латинська |
| *oin(o)los | латинська |
| ūnus | латинська |
| nè | литовська |
| ну́ла | македонська |
| Null | німецька |
| nul | польська |
| nula | польська |
| ne «тс.» | праслов’янська |
| inъ «інший» | праслов’янська |
| ains «тс.» | прусська |
| нуль | російська |
| ноль | російська |
| нy̏ла | сербохорватська |
| nula | словацька |
| núla | словенська |
| не | українська |
| і́нший | українська |
| nula | чеська |
| oinos «один» (› лат. ūnus) | ? |
ле́гки́й
псл. lьgъkъ «легкий, неважкий», поширена суфіксом -kъ давня u-ocнова *lьgъ;
споріднене з дінд. laghú(raghú-) «легкий, малий; швидкий», ав. ragu-, жін. р. rǝvī (‹*ragvī) «моторний, прудкий», лат. levis ( ‹ *legu̯is, *leχu̯is) «легкий, швидкий», дірл. laigiu (вищий ступінь) «менше, гірше», скімр. llеі «менше», корн. le «тс.» (пкельт. *lagiōs), гр. έλαχύς «маленький»;
іє. *leguhu «легкий (у вазі і в русі)»;
існують також форми з носовим інфіксом (іє. *lengu̯h-, *ln̥gu̯h-), лит. leñgvas, lengvùs «легкий», лтс. liêgs «тс.», ав. rǝnǰyō «легше, спритніше» (від ragu-), гот. leihts «легкий», двн. līht(i), нвн. leicht, дангл. lēoht «тс.», двн. lungar «швидкий», днн. lungor «тс.»;
р. лёгкий, бр. лёгкі, др. льгъкыи, легкыи, п. lekki, [letki, leki, lefki], ч. lehký, слц. l’ahký, [l’echki, l’eki], вл. lochki, нл. lažki, ст. lekki, letki, полаб. l’á(k)k’ė, l’átk’ė, болг. м. лек, схв. лȁк, [lȁgak, legek], слн. láhek, lahák, [lehȃk], стсл. льгъкъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
злеге́нька
зле́гка
легкови́й
легкови́к
«легкова машина »
легко́вка
«тс.»
легкота́
«легкість»
легкува́тий
легку́ль
«ледар»
легку́н
легойко
«легко, спритно»
лего́нький
«тихий, повільний»
легу́н
«тс.»
легчи́ти
«полегшувати»
ле́гшати
лекши́на
«полегшення»
ле́кшинка
«легка робота»
нале́гко
«без важкої ноші »
нале́гці
«тс.»
не
«вагітна»
обле́гши́ти
облекши́ти
полеге́нько
полеге́ньку
поле́гка
«полегкість»
полегка́р
«легковажна людина; любитель легкого життя»
по́легки
«полегенько»
по́легкий
«легкуватий; занадто легкий Нед»
поле́гкість
поле́гом
«не поспішаючи»
полего́ньки
полего́цьки
«тс.»
по́легша
«полегшення»
поле́гши́ти
поле́кша
поле́кшина
полекші́нє
«тс.»
полехку́
«злегка»
преле́гкий
«дуже легкий»
улега́ти
«полегшувати»
уле́гці
«без важкої ноші»
улегчи́ти
уле́гшити
улекша́ти
улекши́ти
уле́ча́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ragu- | авестійська |
| rǝvī «моторний, прудкий» (‹*ragvī) | авестійська |
| *ragvī | авестійська |
| *ragvī | авестійська |
| *ragvī | авестійська |
| *ragvī | авестійська |
| *ragvī | авестійська |
| *ragvī | авестійська |
| *ragvī | авестійська |
| rǝnǰyō «легше, спритніше» (від ragu-) | авестійська |
| ragu-/o | авестійська |
| лёгкі | білоруська |
| лек | болгарська |
| lochki | верхньолужицька |
| leihts «легкий» | готська |
| έλαχύς «маленький» | грецька |
| lēoht «тс.» | давньоанглійська |
| līht(i) | давньоверхньонімецька |
| lungar «швидкий» | давньоверхньонімецька |
| laghú «легкий, малий; швидкий» | давньоіндійська |
| (raghú-) | давньоіндійська |
| raghú- | давньоіндійська |
| raghú- | давньоіндійська |
| raghú- | давньоіндійська |
| raghú- | давньоіндійська |
| raghú- | давньоіндійська |
| raghú- | давньоіндійська |
| raghú- | давньоіндійська |
| raghú- | давньоіндійська |
| laigiu «менше, гірше» (вищий ступінь) | давньоірландська |
| lungor «тс.» | давньонижньонімецька |
| льгъкыи | давньоруська |
| легкыи | давньоруська |
| *leg<SUP>u</SUP>hu «легкий (у вазі і в русі)» | індоєвропейська |
| *leng<SUP>u̯</SUP>h- | індоєвропейська |
| *ln̥g<SUP>u̯</SUP>h- | індоєвропейська |
| *ln̥g<SUP>u̯</SUP>h- | індоєвропейська |
| le «тс.» (пкельт. *lagiōs) | корнська |
| levis «легкий, швидкий» ( ‹ *leg$uis, *leχ$uis) | латинська |
| *leguis | латинська |
| *leχuis | латинська |
| *legu̯is | латинська |
| *leχu̯is | латинська |
| *legu̯is | латинська |
| *leχu̯is | латинська |
| *legu̯is | латинська |
| *leχu̯is | латинська |
| *legu̯is | латинська |
| *leχu̯is | латинська |
| *legu̯is | латинська |
| *leχu̯is | латинська |
| *legu̯is | латинська |
| *leχu̯is | латинська |
| liêgs «тс.» | латиська |
| leñgvas | литовська |
| leñgvas | литовська |
| leñgvas | литовська |
| лек | македонська |
| lažki | нижньолужицька |
| lekki (ст.) | нижньолужицька |
| letki (ст.) | нижньолужицька |
| leicht | нововерхньонімецька |
| l'á(k)k'ė | полабська |
| l'átk'ė | полабська |
| lekki | польська |
| letki | польська |
| leki | польська |
| lefki | польська |
| *lagiōs | пракельтська |
| *lagiōs | пракельтська |
| *lagiōs | пракельтська |
| *lagiōs | пракельтська |
| *lagiōs | пракельтська |
| lьgъkъ «легкий, неважкий» | праслов’янська |
| -kъ | праслов’янська |
| *lьgъ | праслов’янська |
| *lьgъ | праслов’янська |
| *lьgъ | праслов’янська |
| *lьgъ | праслов’янська |
| *lьgъ | праслов’янська |
| *lьgъ | праслов’янська |
| *lьgъ | праслов’янська |
| *lьgъ | праслов’янська |
| *lьgъ | праслов’янська |
| *lьgъ | праслов’янська |
| rǝvī «моторний, прудкий» (‹*ragvī) | російська |
| лёгкий | російська |
| лȁк | сербохорватська |
| lȁgak | сербохорватська |
| legek | сербохорватська |
| llеі «менше» | середньокімрська |
| l'ahký | словацька |
| l'echki | словацька |
| l'eki | словацька |
| l'eki | словацька |
| l'eki | словацька |
| l'eki | словацька |
| l'eki | словацька |
| l'eki | словацька |
| l'eki | словацька |
| l'eki | словацька |
| l'eki | словацька |
| l'eki | словацька |
| l'eki | словацька |
| l'eki | словацька |
| láhek | словенська |
| lahák | словенська |
| lehȃk | словенська |
| льгъкъ | старослов’янська |
| lehký | чеська |
| lengvùs «легкий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України