НАУЧКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
нау́ка
псл. nauka, naukú, пов’язане з naučiti (‹ *naoukeiti) «навчити», похідним від učiti (‹ *oukeiti) «учити»;
р. болг. нау́ка, бр. наву́ка, др. наукú, п. nauka, ст. nawuka, ч. nauka, слц. náuka, вл. nawuka, м. наука, схв. нàука, на́ука, слн. náuk, стсл. наоука, наоукъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
науко́вець
науко́вий
нау́чка
«наука»
нау́чний
«науковий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| наву́ка | білоруська |
| нау́ка | болгарська |
| nawuka | верхньолужицька |
| наукú | давньоруська |
| наука | македонська |
| nauka | польська |
| nauka | праслов’янська |
| нау́ка | російська |
| нàука | сербохорватська |
| náuka | словацька |
| náuk | словенська |
| наоука | старослов’янська |
| на́ука | українська |
| наоукъ | українська |
| nauka | чеська |
| naukú | ? |
| *naoukeiti «навчити» | ? |
| *oukeiti «учити» | ? |
| nawuka | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України