НАТХА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
надо́шник «водяна губка, бодяга, Spongia fluviatilis; перцева м’ята, Mentha piperita Ж, Mak»
очевидно, похідне від [на́дха] «відрижка з неприємним запахом», [на́тха] «тс.; нежить ДзАтл ІІ; астма»;
назва могла бути зумовлена застосуванням бодяги і перцевої м’яти для лікування цих хвороб;
пор. [насе́рдник] «перцева м’ята»;
фонетично може бути пов’язане із словом дощ;
р. [надо́жник] «бодяга», п. nadecznik «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ладо́шник
«тс.»
нато́шник
«перцева м’ята»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nadecznik «тс.» | польська |
| надо́жник «бодяга» | російська |
| на́дха «відрижка з неприємним запахом» | українська |
| на́тха «тс.; нежить ДзАтл ІІ; астма» | українська |
| насе́рдник «перцева м’ята» | українська |
| дощ | українська |
на́дха «відрижка з неприємним запахом»
похідне утворення від дієслова надхну́ти «надихати»;
первісне значення «хвороба, надихана поганим повітрям»;
р. [наду́ха] «нежить», бр. [натха] «відрижка», п. [natcha] «нежить», ч. nádcha «сильний нежить; простуда; болячка на губах, носі, у роті та ін.», nátcha, nátka «тс.», слц. nádcha «нежить», слн. nadúha «задишка, астма»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́тха
«тс.; утруднене дихання, астма Ж; нежить ДзАтл ІІ; пристріт О»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| натха «відрижка» | білоруська |
| natcha «нежить» | польська |
| наду́ха «нежить» | російська |
| nádcha «нежить» | словацька |
| nadúha «задишка, астма» | словенська |
| надхну́ти «надихати» | українська |
| nádcha «сильний нежить; простуда; болячка на губах, носі, у роті та ін.»«тс.» | чеська |
| nátcha «сильний нежить; простуда; болячка на губах, носі, у роті та ін.»«тс.» | чеська |
| nátka «сильний нежить; простуда; болячка на губах, носі, у роті та ін.»«тс.» | чеська |
тхну́ти «дихати, дихнути; повівати, повіяти; мати сильний, різкий запах; [гнити, псуватися]»
псл. dъxnǫti, пов’язане чергуванням голосних з dyxati «дихати»;
р. [затхну́ться] «задихнутися», за́тхлый «гнилий (запах)», бр. тхаць «дихати, віяти», тхнуць «дихнути, повіяти; тхнути, пахнути», тхлі́на «затхлість, тухлий запах», п. tchnąć «дихати; дихнути; [тхнути]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́дхлий
«тс.»
ви́тхатися
«вивітритися, видихатися»
ви́тхлий
«який видихався»
ви́тхнутися
«тс.»
дхну́ти
«дихнути»
дхну́тися
«зітхнутися»
за́тхлий
затхну́тися
«набути неприємного запаху, зіпсуватися»
зітха́ти
зітхну́ти
на́дха
«відрижка з неприємним запахом»
надхне́ний
«тс.»
надхне́ння
надхну́ти
«тс.»
на́тха
«тс.»
натхнений
«натхненний; натхнутий»
натхне́нний
натхне́нник
натхне́ння
натхну́ти
«викликати душевне піднесення, надихнути»
потхну́ти
«повіяти, подути»
при́тхля
«затхлість»
притхну́тися
«засмердітися»
тхлий
«живий»
тхні́ння
«дихання Г; запах, дух Нед»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тхаць «дихати, віяти» | білоруська |
| тхнуць «дихнути, повіяти; тхнути, пахнути» | білоруська |
| tchnąć «дихати; дихнути; [тхнути]» | польська |
| dъxnǫti | праслов’янська |
| dyxati «дихати» | праслов’янська |
| затхну́ться «задихнутися» | російська |
| за́тхлый «гнилий (запах)» | російська |
| тхлі́на «затхлість, тухлий запах» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України