НАТР — ЕТИМОЛОГІЯ

на́трій

засвоєна через російське посередництво новолатинська наукова назва Natrium, утворена І. Я. Берцеліусом (1779–1848) шляхом скорочення запропонованої Гільбертом у 1808 р. назви Natronium, виведеної від фр. natron, ісп. natrón «сода», що через ар. natrū́n, гр. νίτρον і, далі, гебр. néther «тс.; миюча речовина» зводяться до єг. nṯr(j) «тс.»;
р. болг. на́трий, бр. на́трый, п. ч. natrium, слц. nátrium, вл. natrij, схв. нāтриj(ум), слн. nátrij;
Фонетичні та словотвірні варіанти

натр «окис натрію»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
natrū́n арабська
на́трый білоруська
на́трий болгарська
natrij верхньолужицька
néther «тс.; миюча речовина» гебрайська
νίτρον грецька
nṯr(j) «тс.» єгипетська
natrón «сода» іспанська
natrium польська
назви російська
на́трий російська
нāтриj(ум) сербохорватська
nátrium словацька
nátrij словенська
natron французька
natrium чеська
Берцеліусом (1779--1848) ?
Берцеліусом (1779--1848) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України