НАЗНАЧИТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

знак

псл. znakъ, пов’язане із znati, як bьrakъ «шлюб» (р. брак) з bьrati «брати»;
р. бр. болг. м. знак, др. знакъ, п. ч. слц. вл. нл. znak, схв. знȃк, слн. znák, стсл. знакъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

взнак
взнаки́
ви́знак «покажчик»
визна́ка «відзнака»
ви́значення визначни́й
ви́значити
відзна́ка
відзна́чити
завзнаки́ «на згадку»
зазнаки́ «свідомо»
за́значка
знакі́м'я «тс.»
знакі́мець «знайомий»
знакі́мля «знайомство»
знако́мий
знакоми́тель «знaйомий»
знако́мити
знако́мство
зна́чення
значи́льник
значи́ти
зна́чити
значі́ння
зна́чка «мітка»
зна́чкий «позначений»
значкі́вець
значкі́ст
значкови́й «той, хто несе який-небудь церковний знак»
значли́вий
значни́й
значо́к
значу́щий
навизна́чний «визначний»
назна́ка «інструкція, вказівка; чек, ордер»
назначи́ти
непризна́чний
обозна́к «позначка»
о́знак
озна́ка
означа́ти
озна́чувати
пізна́ка
пізнако́мість
пізначни́й
по-
позна́ка
позначи́тися
по́значка
позна́чче «слід, знак»
при́знак
призна́ка
призначати
призначе́нець
призна́чення
призначе́нство
при́значка «приміта»
ро́ззнак «знаюча людина»
роззнака «тс.»
узнаки́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
знак білоруська
знак болгарська
znak верхньолужицька
знакъ давньоруська
знак македонська
znak нижньолужицька
znak польська
znakъ праслов’янська
bьrakъ «шлюб» (р. брак) праслов’янська
bьrati «брати» праслов’янська
znati праслов’янська
брак російська
знак російська
знȃк сербохорватська
znak словацька
znák словенська
знакъ старослов’янська
znak чеська

на́взна́к «горілиць, на спину, назад»

праслов’янське утворення з прийменників na, vъz і остаточно не з’ясованого компонента nakъ, збереженого в схв. нàком (након) «після, за», що найбільш переконливо тлумачиться (Топоров LP 8, 194–206) як споріднений з лтс. nãkt «іти, приходити», ienãkt «доспівати, дозрівати», nãkams «наступний, майбутній», лит. nókti «спіти, дозрівати», nóktis «бігати наввипередки», дангл. (ge)nǣgan «наближатися, брати», нвн. nahen «наближатися», nach «після», лат. neco «убиваю, знищую», noceo «шкоджу», гр. νέκυς «мертвий», тох. В näk- «знищувати», А «зникати», дінд. náśyati «втрачається, зникає» (іє. *nek-//* nek ̑- «переміщуватися, доходити, наближатися, опускатися»);
менш переконливе зіставлення з дінд. nākaḥ «небо» і тлумачення як результату розширення компонентом -kъ прийменника na, подібно до ра-kъ, pro-kъ, *per-kъ та ін. (Фасмер ІІІ 34; Holub–Kop. 240; Zubatý St. a čl. I 2, 373–388), як результату контамінації nikъ «ниць» і opakъ «зворотний» (БЕР І 204), як похідного від гіпотетичного *g’(e)nō- «спина, хребет» (Трубачев ВЯ 1957/2, 93), як результату видозміни гіпотетичної форми *nanika, від якої виводиться р. наизна́нку (Machek ESJČ 392), як відповідника до двн. hnach (hnacch) «потилиця, загривок», нвн. Nacken «тс.» (Mikl. Lex. 405) або до двн. anka (ancha) «в’язи» (Mikl. EW 211);
р. [на́взнак, на́взначь, взнак, взначь] «тс.», п. na wznak «горілиць, на спині», ч. vznak «спиною, навзнак», слц. naznak «навзнак», вл. нл. znak «навзнак; спиною; головою наперед», болг. въ́знак «тс.», схв. нȁузнāк «навзнак; за спиною, ззаду», нȁузнāко, наỳзначицē «тс.», слн. navznák «навзнак», vznák, стсл. възнак «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

навзнаки
на́взнач
на́вузнак
на́знач
нао́знак «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
въ́знак «тс.» болгарська
znak «навзнак; спиною; головою наперед» верхньолужицька
νέκυς «мертвий» грецька
hnach «потилиця, загривок» (hnacch) давньоверхньонімецька
anka «в’язи» (ancha)(Mikl. EW 211) давньоверхньонімецька
hnacch давньоверхньонімецька
ancha давньоверхньонімецька
náśyati «втрачається, зникає» (іє. *nek-//* nek ̑- «переміщуватися, доходити, наближатися, опускатися») давньоіндійська
nākaḥ «небо» давньоіндійська
pa-kъ індоєвропейська
pro-kъ індоєвропейська
*per-kъ індоєвропейська
nikъ «ниць» індоєвропейська
opakъ «зворотний» індоєвропейська
*g'(e)nō- «спина, хребет» індоєвропейська
*nanika індоєвропейська
*nek- // *nek'- індоєвропейська
na індоєвропейська
neco «убиваю, знищую» латинська
noceo «шкоджу» латинська
nãkt «іти, приходити» латиська
ienãkt «доспівати, дозрівати» латиська
nãkams «наступний, майбутній» латиська
nókti «спіти, дозрівати» литовська
nóktis «бігати наввипередки» литовська
znak «навзнак; спиною; головою наперед» нижньолужицька
nahen «наближатися» нововерхньонімецька
nach «після» нововерхньонімецька
Nacken «тс.» нововерхньонімецька
na wznak «горілиць, на спині» польська
na праслов’янська
vъz праслов’янська
nakъ праслов’янська
na праслов’янська
vъz праслов’янська
nakъ праслов’янська
na праслов’янська
vъz праслов’янська
nakъ праслов’янська
na праслов’янська
vъz праслов’янська
наизна́нку російська
на́взнак російська
на́взначь російська
взнак російська
взначь «тс.» російська
нàком «після, за» (након) сербохорватська
након сербохорватська
након сербохорватська
након сербохорватська
нȁузнāк «навзнак; за спиною, ззаду» сербохорватська
нȁузнāко сербохорватська
наỳзначицē «тс.» сербохорватська
naznak «навзнак» словацька
navznák «навзнак» словенська
vznák «навзнак» словенська
възнак «тс.» старослов’янська
vznak «спиною, навзнак» чеська
näk- «знищувати» ?
А «зникати» ?
(де) nǣgan ?
(де) nǣgan ?
(де) nǣgan ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України