НАЗВИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
га́в'яз «чорнокорінь, Cynoglossum officinale L.» (бот.)
пор. наукову назву чорнокореня Cynoglossum, утворену з гр. κύων (род. в. κυνός) «собака» і γλῶσσα «язик»;
первісне значення назви «волячий язик» було зумовлене формою листків чорнокореня (як і живокосту);
тлумачиться як складне утворення з основи *gav«худоба», тієї самої, що і в слові [га́ ведня] «набрід, чернь», спорідненої з gov-(ędo) «худоба», і основи ęz-, яка зберігається в слові язик;
псл. *gavęzъ;
р. [гавьяз (гавяс)] «чорнокорінь», п. ст. hawjas «тс.» (з укр.), ч. havez «аденостилес, Adenostyles Gass.», болг. [гавяз (гавъз)] «чорнокорінь», схв. гȁвез «живокіст», слн. gȃvez «чорнокорінь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гав'яжий
за́в'язь
«живокіст, Symphytum officinale L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гавяз «чорнокорінь» (гавъз)] | болгарська |
| κύων «собака» (род. в. κυνός) | грецька |
| hawjas «тс.» (з укр.) | польська |
| *gavęzъ | праслов’янська |
| гавьяз «чорнокорінь» (гавяс)] | російська |
| гȁвез «живокіст» | сербохорватська |
| gȃvez «чорнокорінь» | словенська |
| havez «аденостилес, Adenostyles Gass.» | чеська |
| наукову | ? |
| γλῶσσα «язик» | ? |
| назви «волячий язик» | ? |
| *gav «худоба» | ? |
| га# ведня «набрід, чернь» | ? |
| gov-(ędo) «худоба» | ? |
| ęz- | ? |
| hawjas «тс.» (з укр.) | ? |
на́трій
засвоєна через російське посередництво новолатинська наукова назва Natrium, утворена І. Я. Берцеліусом (1779–1848) шляхом скорочення запропонованої Гільбертом у 1808 р. назви Natronium, виведеної від фр. natron, ісп. natrón «сода», що через ар. natrū́n, гр. νίτρον і, далі, гебр. néther «тс.; миюча речовина» зводяться до єг. nṯr(j) «тс.»;
р. болг. на́трий, бр. на́трый, п. ч. natrium, слц. nátrium, вл. natrij, схв. нāтриj(ум), слн. nátrij;
Фонетичні та словотвірні варіанти
натр
«окис натрію»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| natrū́n | арабська |
| на́трый | білоруська |
| на́трий | болгарська |
| natrij | верхньолужицька |
| néther «тс.; миюча речовина» | гебрайська |
| νίτρον | грецька |
| nṯr(j) «тс.» | єгипетська |
| natrón «сода» | іспанська |
| natrium | польська |
| назви | російська |
| на́трий | російська |
| нāтриj(ум) | сербохорватська |
| nátrium | словацька |
| nátrij | словенська |
| natron | французька |
| natrium | чеська |
| Берцеліусом (1779--1848) | ? |
| Берцеліусом (1779--1848) | ? |
незабу́дка «Myоsotis L.» (бот.)
назва рослини зумовлена тим, що її квіти довго не в’януть, у зв’язку з чим їх звичайно дарують на пам’ять (на не́забудь);
утворене на ґрунті виразу не́ забу́дь;
пор. назви цієї рослини в інших мовах: п. niezapominajka, ч. pomněnka, болг. незабра́вка, схв. споме́нак, незабора́вак, слн. spomínčicа, нім. Vergimeinnicht (букв. «не забудь мене»), фр. ne-m’oubliez-pas, англ. forget-me-not «тс.»;
р. бр. незабу́дка, п. niezabudka, ч. nezabudka, слц. nezabúdka, нл. njezabudki;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не́забудь
незабу́дька
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| forget-me-not «тс.» | англійська |
| незабу́дка | білоруська |
| незабра́вка | болгарська |
| njezabudki | нижньолужицька |
| Vergimeinnicht (букв. «не забудь мене») | німецька |
| niezapominajka | польська |
| niezabudka | польська |
| незабу́дка | російська |
| споме́нак | сербохорватська |
| незабора́вак | сербохорватська |
| nezabúdka | словацька |
| spomínčicа | словенська |
| забу́дь | українська |
| ne-m'oubliez-pas | французька |
| pomněnka | чеська |
| nezabudka | чеська |
| не́ | ? |
| назви | ? |
соль «п’ятий звук музичної гами і нота, що позначає цей звук» (муз.)
запозичення з італійської мови;
іт. sol «тс.» походить від лат. sol-, що є початковим складом слова solve (форми 2-ї ос. одн. наказового способу від дієслова solvere (solvo) «платити; нести, терпіти; виконувати, стримувати; віддячувати, відшкодовувати; спокутувати; звільняти; ламати, знімати», яким починається п’ятий рядок першої строфи латинського релігійного гімну св. Іоанну Хрестителю, написаного в XI ст. Павлом Дияконом;
пор. назви інших звуків і нот музичної гами іт. re «ре», mi «мі», fa «фа», la «ля», si «сі», утворених також на базі початкових складів слів другого, третього, четвертого, шостого і сьомого рядків першої строфи того ж гімну;
р. бр. соль, п. ч. sol, болг. сол, слн. sól;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| соль | білоруська |
| сол | болгарська |
| sol «тс.» | італійська |
| re «ре» | італійська |
| sol- | латинська |
| sol | польська |
| соль | російська |
| sól | словенська |
| sol | чеська |
| Іоанну | ? |
| Павлом | ? |
| назви | ? |
| mi «мі» | ? |
| fa «фа» | ? |
| la «ля» | ? |
| si «сі» | ? |
гнидиця «шолудивник, Pedicularis L.» (бот.)
похідне утворення від гни́да;
назва мотивується тим, що раніш відваром із цієї рослини виводили паразитів-комах із свійських тварин (Нейштадт 503);
пор. назву рослини в інших мовах: р. вши́вка від вошь «воша», лат. pedicularis від pediculus «воша»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pedicularis від pediculus «воша» | латинська |
| вши́вка «воша» | російська |
| вошь «воша» | російська |
| гни́да | ? |
| назву | ? |
дерводзю́бка «дятел» (орн.)
складне слово, перша частина якого дерво- «дерево» є результатом редукції другої голосної повноголосся у деяких західних говірках, а в другій частині є основа дієслова дзю́бати;
до словотвору пор. назву цього ж птаха дзюбде́рево – з іншим порядком розташування компонентів;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дерво- «дерево» | ? |
| дзю́бати | ? |
| назву | ? |
зва́ти
іє. *g̑hau̯-, *g̑hau̯ə- «звати»;
споріднене з ав. zavaiti «кличе», дінд. hávate «тс.», hávaham «відозва», лит. žaveti «зачаровувати, вабити», лтс. zavȇt «чаклувати, чарувати», вірм. jawnem «присвячую»;
псл. zъvati (zovǫ);
р. звать, бр. зваць, др. звати, зъвати, п. zwać, ч. zváti, слц. zvat’, полаб. züve «кличе», болг. зова́, м. зове (поет.) «кличе, закликає», схв. звȁти, слн. zváti, стсл. зъвати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́зивка
ви́зов
ві́дзив
відо́зва
допризо́вний
допризо́вник
за́зи́в
за́зови
зазо́вини
запізва́ти
«подати до суду»
запозо́в
«повістка, виклик на суд»
зва́ний
звання́
зі́зви
«скликання, запрошення»
зов
на́зва
назва́ний
на́звисько
на́звище
називни́й
о́бзи́в
«відзив, відгук, відповідь»
о́зов
«скликання, запрошення»
перезв'я́нин
пере́зва́
«гуляння в молодого на другий день після весілля»
пере́зивки
перезі́вки
«тс.»
перезо́в
перезо́вини
пі́дзив
пі́зва
по́зва
по́зи́в
позива́йло
позива́ка
позива́льник
пози́ванка
позива́тель
позива́ти
пози́ва́ч
по́зивка
«назва; ім’я»
позивни́й
позивні́
по́зо́в
по́зо́вник
при́зва
при́зва́ння
при́зви
при́звище
призві́шкувати
«давати комусь прізвисько»
призи́в
при́зивка
призи́вни́й
призо́в
призо́вни́й
призо́вник
прі́звисько
прізвиськува́ти
«ображати прізвиськом»
прі́звище
про́званище
прозва́ння
про́звисько
про́звище
прози́вка
прози́вний
спозива́ти
«притягти до суду»
узива́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| zavaiti «кличе» | авестійська |
| зваць | білоруська |
| зова́ | болгарська |
| jawnem «присвячую» | вірменська |
| hávate «тс.» | давньоіндійська |
| hávaham «відозва» | давньоіндійська |
| звати | давньоруська |
| зъвати | давньоруська |
| *g̑hau̯- | індоєвропейська |
| *g̑hau̯ə- «звати» | індоєвропейська |
| zavȇt «чаклувати, чарувати» | латиська |
| žaveti «зачаровувати, вабити» | литовська |
| зове «кличе, закликає» (поет.) | македонська |
| züve «кличе» | полабська |
| zwać | польська |
| zъvati (zovǫ) | праслов’янська |
| zovǫ | праслов’янська |
| звать | російська |
| звȁти | сербохорватська |
| zvat' | словацька |
| zváti | словенська |
| зъвати | старослов’янська |
| zváti | чеська |
моска́ль «чорноморсько-азовський анчоус, хамса, Engraulis encrasicholus L.» (іхт.)
запозичення з польської мови;
п. заст. moskal «рід дрібного оселедця», пов’язане з Moskal «росіянин»;
назва мотивується тим, що цю рибу завозили з Росії;
пор. іншу, її назву «російська сардинка»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| moskal «рід дрібного оселедця» | польська |
| moskal «рід дрібного оселедця» | ? |
| Moskal «росіянин» | ? |
| іншу | ? |
| назву «російська сардинка» | ? |
м'я́ку́ш «перстач гусячий, гусяча лапка, Potentilla anserina L.» (бот.)
похідне утворення від м’яки́й;
назва зумовлена, очевидно, тим, що листя рослини м’яке, знизу шовковисте;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мняку́ш
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| м'яки́й | ? |
| назва | ? |
олени́ця «колчак лускатий, Hydnum imbricatum L.» (бот.)
похідне утворення від о́лень;
пор. назву цього гриба в інших мовах: схв. [срњача] (від ср́на «сарна»), слн. rjava srna, букв. «коричнева сарна», н. Hirschschwamm (Hirsch «олень», Schwamm «гриб»);
мотивація назви не зовсім ясна;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Hirschschwamm | німецька |
| срњача (від ср́на «сарна») | сербохорватська |
| rjava | словенська |
| о́лень | ? |
| назву | ? |
о́понь «вид слимака, Amphipeplea» (зоол.)
не зовсім ясне;
очевидно, похідне утворення від опо́на як часткова калька наукової назви лат. Amphipeplea, що складається з гр. ἀμφι- «подвійний; навколо» та основи лат. peplum «розкішний одяг, мантія»;
пор. назву цього слимака нім. Mantelschnecke, утворену з Mantel- «пальто; одяг» і Schnecke «слимак»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ἀμφι- «подвійний; навколо» | грецька |
| Amphipeplea | латинська |
| peplum «розкішний одяг, мантія» | латинська |
| Mantelschnecke | німецька |
| опо́на | ? |
| назву | ? |
| Mantel- «пальто; одяг» | ? |
| Schnecke «слимак» | ? |
хрищ «скрипун, Illecebrium verticillatum L.» (бот.)
пов’язане з хрящ;
назва мотивується хрящуватістю плодів рослини;
пор. назву цієї рослини в інших мовах: н. Knorpelblume, букв. «хрящувата квітка», англ. knotgras «вузлувата, клубкоподібна трава»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| knotgras «вузлувата, клубкоподібна трава» | англійська |
| Knorpelblume | німецька |
| хрящ | ? |
| назву | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України