НАЗВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

га́в'яз «чорнокорінь, Cynoglossum officinale L.» (бот.)

псл. *gavęzъ;
тлумачиться як складне утворення з основи *gav«худоба», тієї самої, що і в слові [га́ ведня] «набрід, чернь», спорідненої з gov-(ędo) «худоба», і основи ęz-, яка зберігається в слові язик;
первісне значення назви «волячий язик» було зумовлене формою листків чорнокореня (як і живокосту);
пор. наукову назву чорнокореня Cynoglossum, утворену з гр. κύων (род. в. κυνός) «собака» і γλῶσσα «язик»;
р. [гавьяз (гавяс)] «чорнокорінь», п. ст. hawjas «тс.» (з укр.), ч. havez «аденостилес, Adenostyles Gass.», болг. [гавяз (гавъз)] «чорнокорінь», схв. гȁвез «живокіст», слн. gȃvez «чорнокорінь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гав'яжий
за́в'язь «живокіст, Symphytum officinale L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гавяз «чорнокорінь» (гавъз)] болгарська
κύων «собака» (род. в. κυνός) грецька
hawjas «тс.»укр.) польська
*gavęzъ праслов’янська
гавьяз «чорнокорінь» (гавяс)] російська
гȁвез «живокіст» сербохорватська
gȃvez «чорнокорінь» словенська
havez «аденостилес, Adenostyles Gass.» чеська
*gav «худоба» ?
га# ведня «набрід, чернь» ?
gov-(ędo) «худоба» ?
ęz- ?
назви «волячий язик» ?
наукову ?
γλῶσσα «язик» ?
hawjas «тс.»укр.) ?

гнидиця «шолудивник, Pedicularis L.» (бот.)

похідне утворення від гни́да;
пор. назву рослини в інших мовах: р. вши́вка від вошь «воша», лат. pedicularis від pediculus «воша»;
назва мотивується тим, що раніш відваром із цієї рослини виводили паразитів-комах із свійських тварин (Нейштадт 503);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pedicularis від pediculus «воша» латинська
вши́вка «воша» російська
вошь «воша» російська
гни́да ?
назву ?

дерводзю́бка «дятел» (орн.)

до словотвору пор. назву цього ж птаха дзюбде́рево – з іншим порядком розташування компонентів;
складне слово, перша частина якого дерво- «дерево» є результатом редукції другої голосної повноголосся у деяких західних говірках, а в другій частині є основа дієслова дзю́бати;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
назву ?
дерво- «дерево» ?
дзю́бати ?

на́трій

засвоєна через російське посередництво новолатинська наукова назва Natrium, утворена І. Я. Берцеліусом (1779–1848) шляхом скорочення запропонованої Гільбертом у 1808 р. назви Natronium, виведеної від фр. natron, ісп. natrón «сода», що через ар. natrū́n, гр. νίτρον і, далі, гебр. néther «тс.; миюча речовина» зводяться до єг. nṯr(j) «тс.»;
р. болг. на́трий, бр. на́трый, п. ч. natrium, слц. nátrium, вл. natrij, схв. нāтриj(ум), слн. nátrij;
Фонетичні та словотвірні варіанти

натр «окис натрію»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
natrū́n арабська
на́трый білоруська
на́трий болгарська
natrij верхньолужицька
néther «тс.; миюча речовина» гебрайська
νίτρον грецька
nṯr(j) «тс.» єгипетська
natrón «сода» іспанська
natrium польська
назви російська
на́трий російська
нāтриj(ум) сербохорватська
nátrium словацька
nátrij словенська
natron французька
natrium чеська
Берцеліусом (1779--1848) ?
Берцеліусом (1779--1848) ?

незабу́дка «Myоsotis L.» (бот.)

утворене на ґрунті виразу не́ забу́дь;
назва рослини зумовлена тим, що її квіти довго не в’януть, у зв’язку з чим їх звичайно дарують на пам’ять (на не́забудь);
пор. назви цієї рослини в інших мовах: п. niezapominajka, ч. pomněnka, болг. незабра́вка, схв. споме́нак, незабора́вак, слн. spomínčicа, нім. Vergimeinnicht (букв. «не забудь мене»), фр. ne-m’oubliez-pas, англ. forget-me-not «тс.»;
р. бр. незабу́дка, п. niezabudka, ч. nezabudka, слц. nezabúdka, нл. njezabudki;
Фонетичні та словотвірні варіанти

не́забудь
незабу́дька «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
forget-me-not «тс.» англійська
незабу́дка білоруська
незабра́вка болгарська
njezabudki нижньолужицька
Vergimeinnicht (букв. «не забудь мене») німецька
niezapominajka польська
niezabudka польська
незабу́дка російська
споме́нак сербохорватська
незабора́вак сербохорватська
nezabúdka словацька
spomínčicа словенська
забу́дь українська
ne-m'oubliez-pas французька
pomněnka чеська
nezabudka чеська
не́ ?
назви ?

моска́ль «чорноморсько-азовський анчоус, хамса, Engraulis encrasicholus L.» (іхт.)

запозичення з польської мови;
п. заст. moskal «рід дрібного оселедця», пов’язане з Moskal «росіянин»;
назва мотивується тим, що цю рибу завозили з Росії;
пор. іншу, її назву «російська сардинка»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
moskal «рід дрібного оселедця» польська
moskal «рід дрібного оселедця» ?
Moskal «росіянин» ?
іншу ?
назву «російська сардинка» ?

олени́ця «колчак лускатий, Hydnum imbricatum L.» (бот.)

похідне утворення від о́лень;
пор. назву цього гриба в інших мовах: схв. [срњача] (від ср́на «сарна»), слн. rjava srna, букв. «коричнева сарна», н. Hirschschwamm (Hirsch «олень», Schwamm «гриб»);
мотивація назви не зовсім ясна;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Hirschschwamm німецька
срњача (від ср́на «сарна») сербохорватська
rjava словенська
о́лень ?
назву ?

о́понь «вид слимака, Amphipeplea» (зоол.)

пор. назву цього слимака нім. Mantelschnecke, утворену з Mantel- «пальто; одяг» і Schnecke «слимак»;
очевидно, похідне утворення від опо́на як часткова калька наукової назви лат. Amphipeplea, що складається з гр. ἀμφι- «подвійний; навколо» та основи лат. peplum «розкішний одяг, мантія»;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ἀμφι- «подвійний; навколо» грецька
Amphipeplea латинська
peplum «розкішний одяг, мантія» латинська
Mantelschnecke німецька
назву ?
Mantel- «пальто; одяг» ?
Schnecke «слимак» ?
опо́на ?

соль «п’ятий звук музичної гами і нота, що позначає цей звук» (муз.)

іт. sol «тс.» походить від лат. sol-, що є початковим складом слова solve (форми 2-ї ос. одн. наказового способу від дієслова solvere (solvo) «платити; нести, терпіти; виконувати, стримувати; віддячувати, відшкодовувати; спокутувати; звільняти; ламати, знімати», яким починається п’ятий рядок першої строфи латинського релігійного гімну св. Іоанну Хрестителю, написаного в XI ст. Павлом Дияконом;
запозичення з італійської мови;
пор. назви інших звуків і нот музичної гами іт. re «ре», mi «мі», fa «фа», la «ля», si «сі», утворених також на базі початкових складів слів другого, третього, четвертого, шостого і сьомого рядків першої строфи того ж гімну;
р. бр. соль, п. ч. sol, болг. сол, слн. sól;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
соль білоруська
сол болгарська
sol «тс.» італійська
re «ре» італійська
sol- латинська
sol польська
соль російська
sól словенська
sol чеська
Іоанну ?
Павлом ?
назви ?
mi «мі» ?
fa «фа» ?
la «ля» ?
si «сі» ?

хрищ «скрипун, Illecebrium verticillatum L.» (бот.)

пов’язане з хрящ;
назва мотивується хрящуватістю плодів рослини;
пор. назву цієї рослини в інших мовах: н. Knorpelblume, букв. «хрящувата квітка», англ. knotgras «вузлувата, клубкоподібна трава»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
knotgras «вузлувата, клубкоподібна трава» англійська
Knorpelblume німецька
хрящ ?
назву ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України