НАДТЕРМІНОВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

те́рмін «строк; [строк, на який віддають хлопчиків для навчання ремеслу Шейк, Нед; учень Нед]»

запозичення із середньолатинської мови;
слат. terminus «строк» походить від лат. terminus «пограничний (межовий) знак; закінчення, кінець, межа», спорідненого з дінд. tárati «переправляється (через)», tarantáḥ «море», хет. tarmaizzi «обмежує», гр. τέρμα «межовий стовп, кінець, край, межа», дангл. þurh «крізь, через», двн. durh «тс.»;
р. м. те́рмин, бр. тэ́рмін, п. вл. termin, ч. слц. слн. termín, схв. тѐрмūн;
Фонетичні та словотвірні варіанти

надтерміно́вий
терміно́вий
термінува́ти «учитися певний час у ремісника»
термѣн (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тэ́рмін білоруська
termin верхньолужицька
τέρμα «межовий стовп, кінець, край, межа» грецька
þurh «крізь, через» давньоанглійська
durh «тс.» давньоверхньонімецька
tárati «переправляється (через)» давньоіндійська
tarantáḥ «море» давньоіндійська
terminus «пограничний (межовий) знак; закінчення, кінець, межа» латинська
те́рмин македонська
termin польська
те́рмин російська
тѐрмūн сербохорватська
terminus «строк» середньолатинська
termín словацька
termín словенська
tarmaizzi «обмежує» хетська
termín чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України