НАГРЯНУТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
гря́нути «гримнути, раптово зазвучати; [ударити, ударитися, упасти]»
єдиної етимології не має;
повʼязується з псл *grędnǫti «піти», похідним від grędǫ «іду» (Горяев 82; Berп. I 349–350; Преобр. І 165– 166; Фасмер–Трубачев І 468) або з псл. *grьmnǫti «гримнути» (Mikl. EW 77; Соболевский RSl 7, 200–201; Jakobson Word 8, 387; Vaillant MSL 52, 165);
можливо, безпрефіксна і префіксальна форми мають різну етимологію, і лише пізніше їх основи фонетично збіглись;
р. гря́нуть, нагря́нуть;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нагрянути
«раптово надійти»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*grьmnǫti «гримнути» | праслов’янська |
гря́нуть | російська |
нагря́нуть | українська |
*grędnǫti «піти» | ? |
grędǫ «іду» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України