НАВУШНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

ву́хо

псл. *uxo‹ *ouso;
споріднене з лит. ausìs «вухо», лтс. àuss, прус, āusins, гот. ausō, двн. оra, свн. ōre, нвн. Ohr, дангл. eare, дісл. eýra «тс.», ав. uši «вуха; розум», перс. hōs «вухо», гр. οὖρ, лат. auris, алб. vesh (‹*ōus-) «.тс.»;
іє. *ōus-/ *əus;
р. болг. у́хо, бр. ву́ха, др. ухо, п. ч. слц. ucho, вл. wucho, нл. hucho, схв. ухо, слн. uhó, стсл. ѹХО;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вуха́нь
вуха́тий
вуша́к «посудина з вухами Я; великий глек чи діжечка для води Дз»
вуша́н «глиняний посуд на воду»
ву́шка «вид печива Me; пельмені Дз»
ву́шко
вушни́й
вушни́к
за́ушень «ляпас»
зау́шки «залози на шиї»
зау́шник «сережка»
зау́шниця «тс.; стрічка коло сережок; опух за вухом; зябри»
наву́шник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
uši «вуха; розум» авестійська
vesh «.тс.» (‹*ōus-) албанська
ву́ха білоруська
у́хо болгарська
wucho верхньолужицька
ausō готська
οὖρ грецька
eare давньоанглійська
оra давньоверхньонімецька
eýra «тс.» давньоісландська
ухо давньоруська
*ōus-/ індоєвропейська
auris латинська
àuss латиська
ausìs «вухо» литовська
hucho нижньолужицька
Ohr нововерхньонімецька
hōs «вухо» перська
ucho польська
*uxo праслов’янська
у́хо російська
ухо сербохорватська
ōre середньоверхньнімецька
ucho словацька
uhó словенська
ucho чеська
āusins ?
ѹХО ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України