НАВИК — ЕТИМОЛОГІЯ
звика́ти
псл. vyknǫti «набувати знань, навичок; учитися», пов’язане чергуванням голосних з nа-uka, učiti (початкове v перед у виникло на слов’янському ґрунті);
споріднене з лит. jùnkstu, jùnkti «звикати, ставати звичним», jaũkínti «привчати», jaukùs «лагідний, приємний», прус. iaukint «вправляти», гот. biuhts «звичний», дірл. douccim «розумію, знаю», дінд. úcyati «має звичай»;
іє. *euk-, *uk, *unk-;
р. привыка́ть, бр. прывыка́ць, др. привыкнути, привычай «звичай», п. zwyknąć «звикнути», ч. přivykati, слц. privykať, болг. сви́квам, нави́квам, м. свикнува «звикати», схв. свика́вати се «тс.», стсл. выкнѫти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
взви́чений
«звичайний»
відвика́ти
відви́клий
відви́кнути
відви́чити
«відучити»
відви́чка
завика́ти
зави́кнути
зави́кти
зави́чити
«привчити»
за́вичка
«звичка»
звик
«звичка; звичай»
зви́клий
зви́кнути
звичаї́тися
«звикати один до одного, знайомитися»
зви́чай
звича́йка
звича́йний
звича́тися
«тс.»
зви́чений
«привчений»
зви́чити
«привчати»
зви́чка
зви́чме
«звичайно»
зви́чни́й
извичайний
на́вик
навичка
надзви́чай
надзвича́йний
озвича́юватися
перевика́ти
пови́кнути
пови́чка
привика́ти
приви́кнути
приви́чка
призвича́їти
розви́клий
розви́кнутися
увика́ти
узвича́їти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прывыка́ць | білоруська |
| сви́квам | болгарська |
| нави́квам | болгарська |
| biuhts «звичний» | готська |
| úcyati «має звичай» | давньоіндійська |
| douccim «розумію, знаю» | давньоірландська |
| привыкнути | давньоруська |
| привычай «звичай» | давньоруська |
| *euk- | індоєвропейська |
| *uk | індоєвропейська |
| *unk- | індоєвропейська |
| jùnkstu | литовська |
| jùnkti «звикати, ставати звичним» | литовська |
| jaũkínti «привчати» | литовська |
| jaukùs «лагідний, приємний» | литовська |
| свикнува «звикати» | македонська |
| zwyknąć «звикнути» | польська |
| vyknǫti «набувати знань, навичок; учитися» | праслов’янська |
| učiti (початкове v перед у виникло на слов’янському ґрунті) | праслов’янська |
| nа-uka | праслов’янська |
| iaukint «вправляти» | прусська |
| привыка́ть | російська |
| свика́вати се «тс.» | сербохорватська |
| privykať | словацька |
| выкнѫти | старослов’янська |
| přivykati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України