МІШКУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

міх «мішок; вичинена шкура; пристрій для нагнітання повітря; бурдюк»

псл. *měхъ «міх»;
споріднене з лит. máišas «мішок», лтс. máiss «тс.», прус. moasis «ковальський міх; піддувало», двн. meisa «прилад для носіння вантажу на спині», дінд. meṣáḥ «баран, шкура»;
іє. *moiso-s «вівця; міх»;
р. мех «хутро; бурдюк; піддувало», бр. мех «мішок», др. мѣхъ «шкура; мішок», п. miech «мішок; піддувало», ч. měch «міх; піддувало; бурдюк», слц. mech «тс.; мішок», вл. нл. měch «тс.», болг. мех, мях «бурдюк (для рідини); міх», м. мешина «бурдюк; міх (волинки)», схв. мȇх «тс.», слн. méh «шкура; міх; мішок», стсл. mѣхъ «міх, бурдюк»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

міхови́на «тканина для мішків»
міховник «хутровик»
міхува́тий «мішкуватий»
міше́чний
міше́чник «спекулянт, що перевозить продукти в мішках»
мішечництво
мішкове́
мішкови́на «тканина для мішків»
мішкува́тий
мішо́к «лантух; [міх для роздування; шкіряний бурдюк Ж; вид рибальської сітки Дз»
міща́
міщу́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мех «мішок» білоруська
мех болгарська
měch «тс.» верхньолужицька
meisa «прилад для носіння вантажу на спині» давньоверхньонімецька
meṣáḥ «баран, шкура» давньоіндійська
мѣхъ «шкура; мішок» давньоруська
*moiso-s «вівця; міх» індоєвропейська
máiss «тс.» латиська
máišas «мішок» литовська
мешина «бурдюк; міх (волинки)» македонська
měch «тс.» нижньолужицька
miech «мішок; піддувало» польська
*měхъ «міх» праслов’янська
moasis «ковальський міх; піддувало» прусська
мех «хутро; бурдюк; піддувало» російська
мȇх «тс.» сербохорватська
mech «тс.; мішок» словацька
méh «шкура; міх; мішок» словенська
mѣхъ «міх, бурдюк» старослов’янська
мях «бурдюк (для рідини); міх» українська
měch «міх; піддувало; бурдюк» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України