МІСИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
міси́ти «м’яти, розминати; топтати»
псл. měsiti;
споріднене з лит. maišýti «мішати», лтс. màisit, двн. miskan, дангл. miscian, лат. miscēre «тс.», гр. μίγνῡμι «мішаю»;
іє. *meik-/moik-/mik- «тс.»;
р. меси́ть, бр. мясі́ць, др. мѣсити, п. miesić, ч. mísiti, слц. miesit’, вл. měsić, нл. měsyś, болг. ме́ся, м. меси, схв. ме́сити, мијèсити, слн. mésiti, стсл. мѣсити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
замі́с
ме́сиво
«невелике грузьке болото»
мі́си́во
міси́лка
міси́льний
міси́льник
мі́ськаво
«брудно, грузько»
пі́дмісь
«домішка»
примі́сь
«ТС.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мясі́ць | білоруська |
ме́ся | болгарська |
měsić | верхньолужицька |
μίγνῡμι «мішаю» | грецька |
miscian | давньоанглійська |
miskan | давньоверхньонімецька |
мѣсити | давньоруська |
*meik-/moik-/mik- «тс.» | індоєвропейська |
miscēre «тс.» | латинська |
màisit | латиська |
maišýti «мішати» | литовська |
меси | македонська |
měsyś | нижньолужицька |
miesić | польська |
měsiti | праслов’янська |
меси́ть | російська |
ме́сити | сербохорватська |
miesit' | словацька |
mésiti | словенська |
мѣсити | старослов’янська |
мијèсити | українська |
mísiti | чеська |
ма́рля
запозичення з французької мови;
фр. marli «марля, серпанок», очевидно, походить від давнішого *merlis «сорт вовняної тканини», пов’язаного з фр. ст. merlé, meslé «змішаний, різний, строкатий», яке через нар.-лат. misculare «мішати» зводиться до лат. misceo «мішаю», спорідненого з двн. miscan «мішати», нвн. mischen, лит. maišýti «тс.», псл. měsiti, měšati, укр. міси́ти, міша́ти;
р. бр. болг. ма́рля, п. marla, схв. марли;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ма́рля | білоруська |
ма́рля | болгарська |
miscan «мішати» | давньоверхньонімецька |
misceo «мішаю» | латинська |
maišýti «тс.» | литовська |
misculare «мішати» | народнолатинська |
mischen | нововерхньонімецька |
marla | польська |
měsiti | праслов’янська |
ма́рля | російська |
марли | сербохорватська |
міси́ти | українська |
marli «марля, серпанок» | французька |
merlé | французька |
*merlis «сорт вовняної тканини» | ? |
merlé | ? |
meslé «змішаний, різний, строкатий» | ? |
měšati | ? |
міша́ти | ? |
мела́нж «прядиво або тканина з суміші різних волокон; заморожена суміш яєчних білків і жовтків»
фр. mélange «суміш» утворено від дієслова mêler «змішувати», що походить від слат. *misculare, пов’язаного з лат. miscēre «тс.», спорідненим з псл. měsiti, měšati, укр. міси́ти, міша́ти;
запозичення з французької мови;
р. бр. мела́нж, п. melanż «суміш», ч. слц. melanž «тс.», болг. мела́нж «молоко з кавою або какао; тканина або прядиво з темними і світлими нитками», схв. мèлāнж «кава з молоком; суміш яєчних білків і жовтків», слн. mélange (melánž) «виріб з різних волокон»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мела́нжевий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мела́нж | білоруська |
мела́нж «молоко з кавою або какао; тканина або прядиво з темними і світлими нитками» | болгарська |
miscēre «тс.» | латинська |
melanż «суміш» | польська |
měsiti | праслов’янська |
мела́нж | російська |
мèлāнж «кава з молоком; суміш яєчних білків і жовтків» | сербохорватська |
*misculare | середньолатинська |
melanž «тс.» | словацька |
mélange «виріб з різних волокон» (melánž) | словенська |
міси́ти | українська |
mélange «суміш» | французька |
melanž «тс.» | чеська |
mêler «змішувати» | ? |
měšati | ? |
міша́ти | ? |
мети́с «тварина або рослина, виведена шляхом міжпородного схрещення; нащадок від шлюбу між представниками різних рас»
запозичення з французької мови;
фр. métis через посередництво іспанської мови (ісп. mestizo) зводиться до слат. *mixticius «змішаний», похідного від лат. mixtus «тс.», пов’язаного з misceo «змішую», спорідненим з двн. miscan «мішати», нвн. mischen, гр. μειγνύναι, μιγνύναι «тс.», лит. miẽšti «розводити, розмішувати», псл. měsiti, měšati, укр. міси́ти, міша́ти;
р. болг. мети́с, бр. меты́с, п. metys, ч. слц. mestic, схв. местици (мн.), слн. mestic;
Фонетичні та словотвірні варіанти
метиза́ція
«міжпородне схрещення»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
меты́с | білоруська |
мети́с | болгарська |
μειγνύναι | грецька |
miscan «мішати» | давньоверхньонімецька |
mixtus «тс.» | латинська |
miẽšti «розводити, розмішувати» | литовська |
mischen | нововерхньонімецька |
metys | польська |
měsiti | праслов’янська |
мети́с | російська |
местици (мн.) | сербохорватська |
*mixticius «змішаний» | середньолатинська |
mestic | словацька |
mestic | словенська |
міси́ти | українська |
métis (ісп. mestizo) | французька |
mestic | чеська |
misceo «змішую» | ? |
μιγνύναι «тс.» | ? |
měšati | ? |
міша́ти | ? |
мі́ксер «прилад для змішування рідких харчових продуктів»
запозичення з англійської мови;
англ. mixer «тc., змішувач» є похідним від mix «мішати», утвореного від mixt «змішаний», що походить від фр. mixte, яке зводиться до лат. mixtus «тс.», пов’язаного з дієсловом misceo «мішаю, змішую», спорідненим з гр. μειγνύναι «мішати», псл. měsiti, укр. міси́ти;
р. болг. ми́ксер, бр. мі́ксер, п. вл. míkser, ч. слц. miksér, схв. м́иксер, слн. mikser;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
mixer «тc., змішувач» | англійська |
мі́ксер | білоруська |
ми́ксер | болгарська |
míkser | верхньолужицька |
μειγνύναι «мішати» | грецька |
mixtus «тс.» | латинська |
míkser | польська |
měsiti | праслов’янська |
ми́ксер | російська |
м́иксер | сербохорватська |
miksér | словацька |
mikser | словенська |
міси́ти | українська |
mixte | французька |
miksér | чеська |
mix «мішати» | ? |
mixt «змішаний» | ? |
misceo «мішаю, змішую» | ? |
місту́шити «місити, м’яти, товкти; третирувати»
очевидно, результат контамінації слів метуши́тися і міси́ти (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
містучи́ти
«тс.»
місту́шитися
«товктися, неспокійно поводитися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
метуши́тися | ? |
міси́ти | ? |
муста́нг «здичавілий кінь американських прерій»
запозичення з англійської мови;
англ. mustang «тс.» походить від ісп. mesteño, mestengo «худобина, що заблудилась», пов’язаного з mesta «товариство скотарів», яке зводиться до лат. mixta, дієприкметника ж. р. від miscēre «змішувати», спорідненого з псл. měsiti, укр. міси́ти, міша́ти;
р. бр. болр. муста́нг, п. ч. слц. mustang, схв. мỳстанг;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
mustang «тс.» | англійська |
муста́нг | білоруська |
mesteño | іспанська |
mixta | латинська |
mustang | польська |
měsiti | праслов’янська |
від miscēre «змішувати» | російська |
муста́нг | російська |
мỳстанг | сербохорватська |
mustang | словацька |
міси́ти | українська |
mustang | чеська |
mestengo «худобина, що заблудилась» | ? |
mesta «товариство скотарів» | ? |
від miscēre «змішувати» | ? |
міша́ти | ? |
муста́нг | ? |
чемеси́ти «чавити, вичавлювати; топтати»
експресивне утворення, що виникло на основі слів міси́ти, чемса́ти (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
міси́ти | ? |
чемса́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України