МІСИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

міси́ти «м’яти, розминати; топтати»

псл. měsiti;
споріднене з лит. maišýti «мішати», лтс. màisit, двн. miskan, дангл. miscian, лат. miscēre «тс.», гр. μίγνῡμι «мішаю»;
іє. *meik-/moik-/mik- «тс.»;
р. меси́ть, бр. мясі́ць, др. мѣсити, п. miesić, ч. mísiti, слц. miesit’, вл. měsić, нл. měsyś, болг. ме́ся, м. меси, схв. ме́сити, мијèсити, слн. mésiti, стсл. мѣсити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

замі́с
ме́сиво «невелике грузьке болото»
мі́си́во
міси́лка
міси́льний
міси́льник
мі́ськаво «брудно, грузько»
пі́дмісь «домішка»
примі́сь «ТС.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мясі́ць білоруська
ме́ся болгарська
měsić верхньолужицька
μίγνῡμι «мішаю» грецька
miscian давньоанглійська
miskan давньоверхньонімецька
мѣсити давньоруська
*meik-/moik-/mik- «тс.» індоєвропейська
miscēre «тс.» латинська
màisit латиська
maišýti «мішати» литовська
меси македонська
měsyś нижньолужицька
miesić польська
měsiti праслов’янська
меси́ть російська
ме́сити сербохорватська
miesit' словацька
mésiti словенська
мѣсити старослов’янська
мијèсити українська
mísiti чеська

ма́рля

запозичення з французької мови;
фр. marli «марля, серпанок», очевидно, походить від давнішого *merlis «сорт вовняної тканини», пов’язаного з фр. ст. merlé, meslé «змішаний, різний, строкатий», яке через нар.-лат. misculare «мішати» зводиться до лат. misceo «мішаю», спорідненого з двн. miscan «мішати», нвн. mischen, лит. maišýti «тс.», псл. měsiti, měšati, укр. міси́ти, міша́ти;
р. бр. болг. ма́рля, п. marla, схв. марли;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ма́рля білоруська
ма́рля болгарська
miscan «мішати» давньоверхньонімецька
misceo «мішаю» латинська
maišýti «тс.» литовська
misculare «мішати» народнолатинська
mischen нововерхньонімецька
marla польська
měsiti праслов’янська
ма́рля російська
марли сербохорватська
міси́ти українська
marli «марля, серпанок» французька
merlé французька
*merlis «сорт вовняної тканини» ?
merlé ?
meslé «змішаний, різний, строкатий» ?
měšati ?
міша́ти ?

мела́нж «прядиво або тканина з суміші різних волокон; заморожена суміш яєчних білків і жовтків»

фр. mélange «суміш» утворено від дієслова mêler «змішувати», що походить від слат. *misculare, пов’язаного з лат. miscēre «тс.», спорідненим з псл. měsiti, měšati, укр. міси́ти, міша́ти;
запозичення з французької мови;
р. бр. мела́нж, п. melanż «суміш», ч. слц. melanž «тс.», болг. мела́нж «молоко з кавою або какао; тканина або прядиво з темними і світлими нитками», схв. мèлāнж «кава з молоком; суміш яєчних білків і жовтків», слн. mélange (melánž) «виріб з різних волокон»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мела́нжевий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мела́нж білоруська
мела́нж «молоко з кавою або какао; тканина або прядиво з темними і світлими нитками» болгарська
miscēre «тс.» латинська
melanż «суміш» польська
měsiti праслов’янська
мела́нж російська
мèлāнж «кава з молоком; суміш яєчних білків і жовтків» сербохорватська
*misculare середньолатинська
melanž «тс.» словацька
mélange «виріб з різних волокон» (melánž) словенська
міси́ти українська
mélange «суміш» французька
melanž «тс.» чеська
mêler «змішувати» ?
měšati ?
міша́ти ?

мети́с «тварина або рослина, виведена шляхом міжпородного схрещення; нащадок від шлюбу між представниками різних рас»

запозичення з французької мови;
фр. métis через посередництво іспанської мови (ісп. mestizo) зводиться до слат. *mixticius «змішаний», похідного від лат. mixtus «тс.», пов’язаного з misceo «змішую», спорідненим з двн. miscan «мішати», нвн. mischen, гр. μειγνύναι, μιγνύναι «тс.», лит. miẽšti «розводити, розмішувати», псл. měsiti, měšati, укр. міси́ти, міша́ти;
р. болг. мети́с, бр. меты́с, п. metys, ч. слц. mestic, схв. местици (мн.), слн. mestic;
Фонетичні та словотвірні варіанти

метиза́ція «міжпородне схрещення»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
меты́с білоруська
мети́с болгарська
μειγνύναι грецька
miscan «мішати» давньоверхньонімецька
mixtus «тс.» латинська
miẽšti «розводити, розмішувати» литовська
mischen нововерхньонімецька
metys польська
měsiti праслов’янська
мети́с російська
местици (мн.) сербохорватська
*mixticius «змішаний» середньолатинська
mestic словацька
mestic словенська
міси́ти українська
métis (ісп. mestizo) французька
mestic чеська
misceo «змішую» ?
μιγνύναι «тс.» ?
měšati ?
міша́ти ?

мі́ксер «прилад для змішування рідких харчових продуктів»

запозичення з англійської мови;
англ. mixer «тc., змішувач» є похідним від mix «мішати», утвореного від mixt «змішаний», що походить від фр. mixte, яке зводиться до лат. mixtus «тс.», пов’язаного з дієсловом misceo «мішаю, змішую», спорідненим з гр. μειγνύναι «мішати», псл. měsiti, укр. міси́ти;
р. болг. ми́ксер, бр. мі́ксер, п. вл. míkser, ч. слц. miksér, схв. м́иксер, слн. mikser;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mixer «тc., змішувач» англійська
мі́ксер білоруська
ми́ксер болгарська
míkser верхньолужицька
μειγνύναι «мішати» грецька
mixtus «тс.» латинська
míkser польська
měsiti праслов’янська
ми́ксер російська
м́иксер сербохорватська
miksér словацька
mikser словенська
міси́ти українська
mixte французька
miksér чеська
mix «мішати» ?
mixt «змішаний» ?
misceo «мішаю, змішую» ?

місту́шити «місити, м’яти, товкти; третирувати»

очевидно, результат контамінації слів метуши́тися і міси́ти (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

містучи́ти «тс.»
місту́шитися «товктися, неспокійно поводитися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
метуши́тися ?
міси́ти ?

муста́нг «здичавілий кінь американських прерій»

запозичення з англійської мови;
англ. mustang «тс.» походить від ісп. mesteño, mestengo «худобина, що заблудилась», пов’язаного з mesta «товариство скотарів», яке зводиться до лат. mixta, дієприкметника ж. р. від miscēre «змішувати», спорідненого з псл. měsiti, укр. міси́ти, міша́ти;
р. бр. болр. муста́нг, п. ч. слц. mustang, схв. мỳстанг;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mustang «тс.» англійська
муста́нг білоруська
mesteño іспанська
mixta латинська
mustang польська
měsiti праслов’янська
від miscēre «змішувати» російська
муста́нг російська
мỳстанг сербохорватська
mustang словацька
міси́ти українська
mustang чеська
mestengo «худобина, що заблудилась» ?
mesta «товариство скотарів» ?
від miscēre «змішувати» ?
міша́ти ?
муста́нг ?

чемеси́ти «чавити, вичавлювати; топтати»

експресивне утворення, що виникло на основі слів міси́ти, чемса́ти (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
міси́ти ?
чемса́ти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України