МІНОР — ЕТИМОЛОГІЯ
міно́р
(перен.) «сумний настрій»;
через посередництво російської мови запозичено з італійської;
іт. minore «менший, молодший; мінорний» походить від лат. minor «менший»;
р. болг. мино́р, бр. міно́р, п. minor, схв. миноре;
Фонетичні та словотвірні варіанти
міно́рний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| міно́р | білоруська |
| мино́р | болгарська |
| minore «менший, молодший; мінорний» | італійська |
| minor «менший» | латинська |
| minor | польська |
| мино́р | російська |
| миноре | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України